ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 грудня 2013 року 09:28 № 826/18196/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Ревук Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника голови Вищої ради юстиції Удовиченка О.С. про скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до заступника голови Вищої ради юстиції Удовиченка О.С. про скасування рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач при відповіді на заяву позивача від 17.07.13 р. ухилився від виконання делегованих державою Україною повноважень (обов'язків) з нагляду за дотриманням законності суддями цієї держави.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення заступника голови Вищої ради юстиції Удовиченка О.С. від 10.09.13 р. та зобов'язати заступника голови Вищої ради юстиції Удовиченка О.С. забезпечити у двотижневий строк підготовку справи по заяві ОСОБА_1 до ВРЮ від 17.07.13 р. до розгляду Вищої ради юстиції.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на обставини викладені в запереченнях проти позову.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 17.07.13 р. позивач звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про порушення суддями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ посадових обов'язків - присяги судді, в якій просив відкрити дисциплінарне провадження стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
10.09.13 р. відповідачем надано відповідь в якій зазначено, що незгода позивача з судовим рішенням не може слугувати підставою для призначення в порядку статті 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції» перевірки стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Позивач вважає, що вищевказана відповідь є протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
Частини друга та третя статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачають право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, кожного, кому відомі такі факти. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку з здійсненням ним правосуддя.
Згідно ч.4 статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна справа щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачений перелік дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до статті 40 Закону перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування судових справ (їх копій), розгляд яких закінчено, та ознайомлення з судовими справами, розгляд яких не закінчено, одержання іншої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об'єднань. За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозиції. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.
Згідно до Рішення Конституційного суду України від 21 травня 2002 року № 9-рп/2002 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої і четвертої статті 1, абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18, частини першої статті 25, пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 30, частини першої статті 31, частини першої статті 32, пункту 2 частини другої статті 33, пункту 2 частини другої та частини третьої статті 37, статей 38 і 48 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (справа про Закон України «Про Вищу раду юстиції») зазначив, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною 5 статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатом перевірки приймати відповідне рішення.
В силу статті 38 Закону підставою для відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів є подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що стадіям дисциплінарного провадження передує вирішення питання про те, чи містить звернення, що надійшло до Вищої ради юстиції, відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку.
Як вбачається із заяви позивача від 17.07.13 р. фактично ОСОБА_1 незгодний з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.13 р. про відмову у допуску справи до провадження Верховного Суду України із зазначенням доказів, які не були враховані на думку позивача, при прийнятті ухвали. Однак, ознак дисциплінарного поступку суддів в розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позивач в своїй заяві не зазначив.
Також судом встановлено, що у структурі секретаріату Вищої ради юстиції діяло (на момент звернення позивача) управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та прийому громадян секретаріату Вищої ради юстиції, до складу якого входив відділ по роботі зі зверненнями. Відповідно до положення про вищевказаний відділ до його завдань серед інших, належать забезпечення професійного, своєчасного та належного розгляду звернень громадян, органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань, підприємств, установ, організацій; здійснення правового обґрунтування пропозицій з порушених у зверненнях питань, підготовка проектів відповідей на них та, за необхідності, службових записок.
Відомості, викладені у таких зверненнях, слугують для Вищої ради юстиції лише інформацією щодо наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку чи порушення присяги.
Отже, призначення перевірки відомостей, викладених у зверненні, є правом, а не обов'язком Голови або заступника Голови Вищої ради юстиції.
Відповідно до пункту 3 § 4 глави 1 Розділу 1 Регламенту Вищої ради юстиції заступник, крім здійснення повноважень, визначених статтею 22 Закону, за дорученням Голови Ради надає відповідь у разі надходження скарги, заяви, звернення, що не містять достатніх для призначення перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді за порушення присяги чи притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суд, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором.
Таким чином, відповідач при прийнятті рішення від 10.09.13 р. діяв в межах наданих йому чинним законодавством України повноважень.
Суд звертає також увагу на те, що Вища рада юстиції не є органом правосуддя і не може надавати правову оцінку судовим рішенням, у тому числі висновкам суду касаційної інстанції щодо наявності підстав для допуску справи до провадження Верховного суду України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов