ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 грудня 2013 року № 826/17188/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва про визнання незаконними дій та бездіяльності,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва про визнання незаконними дій та бездіяльності, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що податковим органом, в супереч вимогам чинного законодавства, заперечення на акт перевірки залишено без розгляду, що свідчить про порушення права позивача на оскарження результатів перевірки в адміністративному порядку.
В позовній заяві позивач просить суд: визнати незаконними дії заступника начальника у Святошинському р-н Головного управління Міндоходів у м. Києва, А.А. Поліщук про залишення заперечень від 07.10.2013р, ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» на Акт від 30.09.2013р, № 211/26-57-2201-07/03449901, без розгляду; визнати незаконними дії ДПІ у Святошинському р-н Головного управління Міндоходів у м. Києва, про залишення заперечень від 07.10.2013р, ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» на Акт від 30.09.2013р, №211/26-57-2201-07/03449901, без розгляду; зобов'язати ДПІ у Святошинському р-н Головного управління Міндоходів у м. Києва, долучити заперечення ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» від 07.10.2013р., до Акту від 30.09.2013р, № 211/26-57-2201-07/03449901; зобов'язати ДПІ у Святошинському р-н Головного управління Міндоходів у м. Києва, провести розгляд заперечень ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» від 07.10.2013р., до Акту від 30.09.2013р, № 211/26-57-2201-07/03449901, в присутності представника платника податків (ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ») або його представника.
В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача, в судове засідання, не з'явився, надавши до суду заперечення, відповідно до яких, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк на подання заперечень на акт перевірки, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києва, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» код за ЄДРПОУ 03449901 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.11 по 30.06.13, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.11 по 30.06.13р., за результатами якого складено акт перевірки від 30.09.13р. №211/26-57-2201-07/03449901.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши заперечення від 07.10.2013р.на акт перевірки від 30.09.13р. №211/26-57-2201-07/03449901.
ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києва, листом про надання інформації від 17.10.13р. №13312/26-57-22-01-10, повідомило позивача про неможливість розгляду наданих ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» заперечень, у зв'язку з пропуском терміну подачі заперечень, передбаченого п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.
За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.
Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.
У відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Пунктом 86.4 ст. 86 ПК України визначено, що акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті.
Приписами п. 86.7 ст. 86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав акт перевірки 02.10.2013 року.
Враховуючи зазначене, граничний термін подання позивачем заперечень на акт перевірки є 08.10.2013 р.
Позивачем відправлено заперечення на акт перевірки 07.10.2013р., про що свідчить наявний в матеріалах справи фіскальний чек від 07.10.13р. №6370.
На адресу податкового органу зазначенні заперечення з урахуванням днів поштового перебігу надійшли лише 15.10.2013р., відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №0314807861209.
Отже, зазначене свідчить, що термін, визначений в п. 86.7 ст. 86 ПК України, ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ" не пропущено.
Крім того, виходячи з аналізу вказаної вище норми, вбачається, що платник податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта має право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків.
Тобто, дана норма Податкового кодексу України лише наділяє платника податку правом щодо подання заперечень на акт перевірки та ніяким чином не регулює питання щодо отримання органом державної податкової служби таких заперечень.
Таким чином, твердження відповідача про порушення позивачем приписів п. 86.7 ст. 86 ПК України в зв'язку з отриманням податковим органом заперечень після граничного терміну їх подання, нічим не підкріплено, а отже є необґрунтоване.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, залишивши заперечення на акт перевірки без розгляду, діяв не на підставі Конституції та законів України, а отже, такі дії ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС є протиправними.
Щодо позовних вимог: визнати незаконними дії заступника начальника у Святошинському р-н Головного управління Міндоходів у м. Києва, А.А. Поліщук про залишення заперечень без розгляду, суд зазначає наступне.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У контексті з положеннями частини 1 статті 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, саме дії ДПІ у Святошинському р-н Головного управління Міндоходів у м. Києва як податкового органу, щодо залишення заперечень без розгляду, створюють для позивача негативні правові наслідки, тому суд не вбачає доцільності додаткового захисту прав та інтересів позивача шляхом визнання незаконними дій посадової особи щодо залишення без розгляду заперечень, оскільки дані позовні вимоги є ідентичними.
У відповідності до положень ст. 71 КАС позивач має довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, обставини дійсного порушення прав, свобод чи інтересів.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, не надано жодних обґрунтованих доказів в обґрунтування правомірності вчинених дій.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати незаконними дії ДПІ у Святошинському р-н Головного управління Міндоходів у м. Києва, про залишення заперечень від 07.10.2013р, ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» на Акт від 30.09.2013р, № 211/26-57-2201-07/03449901, без розгляду.
Зобов'язати ДПІ у Святошинському р-н Головного управління Міндоходів у м. Києва, долучити заперечення ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» від 07.10.2013р., до Акту від 30.09.2013р, № 211/26-57-2201-07/03449901.
Зобов'язати ДПІ у Святошинському р-н Головного управління Міндоходів у м. Києва, провести розгляд заперечень ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» від 07.10.2013р. до Акту від 30.09.2013р, № 211/26-57-2201-07/03449901, в присутності представника платника податків (ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ») або його представника.
В решті позовних вимог відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов