30 грудня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/2784/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лелюка О.П.,
при секретарі Кіщук О.І.,
за участю представника позивача Джурюка Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство» до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції Коломійця В.К., начальника відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити дії,
В поданому до суду адміністративному позові державне підприємство «Чернівецьке лісове господарство» просить суд визнати неправомірною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції Коломійця В.К. про накладення штрафу за невиконання виконавчого листа №2а-457/10/2470 від 22 листопада 2013 року; зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції скасувати постанову про накладення штрафу за невиконання виконавчого листа №2а-457/10/2470 від 22 листопада 2013 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує про те, що оскільки він звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про роз'яснення судового рішення, що знаходилось на виконанні в державній виконавчій службі Глибоцького районного управління юстиції, і про це було відому відповідачу, останній не повинен був приймати постанову про накладення штрафу.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд задовольнити позов повністю.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заперечень проти позову чи інших документів до суду не надіслав.
Заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2013 року Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №2а-457/10/2470 , згідно якого зобов'язано державне підприємство «Чернівецьке лісове господарство» виконати пункту 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області від 28 травня 2009 року №24-07-11/2936 щодо відшкодування незаконних витрат на суму 22308,62 грн.
02 серпня 2013 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції Коломієць В.К. прийняв постанову ВП№39133269 про відкриття виконавчого провадження з виконання указаного виконавчого листа.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику запропоновано добровільно виконати постанову суду до 09 серпня 2013 року.
За невиконання вимог виконавчого листа №2а-457/10/2470 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції Коломійця В.К. від 22 листопада 2013 року ВП№39133269 на державне підприємство «Чернівецьке лісове господарство» накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Не погоджуючись з такою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, в разі самостійного невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних на то причин, державний виконавець зобов'язаний винести постанову про накладення на такого боржника штрафу.
Оскільки, як вбачається з обставин справи, постанова про накладення штрафу від 22 листопада 2013 року ВП№39133269, що винесена на підставі статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», прийнята у зв'язку з невиконанням боржником без поважних причин рішення суду в добровільному порядку, суд вважає, що оскаржувана позивачем постанова є правомірною і при застосуванні до позивача санкцій, передбачених частиною першою статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході судового розгляду справи позивач на запитання суду не зміг пояснити, яку норму, положення Закону України «Про виконавче провадження», на його думку, було порушено суб'єктом владних повноважень при прийнятті постанови про накладення штрафу.
Посилання позивача на те, що державний виконавець мав врахувати, що позивачем було подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення судового рішення, що підлягало примусовому виконанню, а тому не повинен був виносити постанову про накладення штрафу є безпідставними та не ґрунтуються на законі.
Крім цього, слід зазначити, що за змістом статті 124 Конституції України та статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають обов'язковому виконанню на всій території України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених державним підприємством «Чернівецьке лісове господарство» позовних вимог.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні позову державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство» до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції Коломійця В.К., начальника відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова у повному обсязі складена 31 грудня 2013 року.
Суддя О.П. Лелюк