Харківський окружний адміністративний суд
08 січня 2014 р. справа №820/11194/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 63487,29 грн.
Згідно ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає вказану справу у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у даній справі разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" 23.12.2013 року.
Керуючись приписами ч.7 ст.9 КАС України, суд застосовує ч. 11 ст. 35 КАС України, якою регламентовано, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд даної справи в порядку скороченого провадження.
Відповідач не скористався правом, наданим ч. 3 ст. 183-2 КАС України, та у строки, визначені законом, не надав до канцелярії суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до Витягу від 09.10.2013 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 19.09.2008 року, відомості про перебування фізичної особи-підприємця у процесі припинення підприємницької діяльності, про припинення підприємницької діяльності - відсутні, місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.24-25).
Довідкою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1643/9/10-31-10-15 від 01.10.2013 року підтверджено, що відповідач перебуває на податковому обліку з 20.09.2008 року за № 1632 (а.с.5).
На підтвердження наявності у відповідача податкового боргу позивачем надано до суду наступні документи :
- копії корінця податкової вимоги від 12.10.2012 року № 1527 з доказами її направлення відповідачеві (а.с.23);
- копії Акту проведення документальної невиїзної перевірки №2115/172/НОМЕР_1 від 12.07.2012 року та Акту про результати камеральної перевірки №621/17-308/НОМЕР_1 від 06.02.2013 року; податкових повідомлень-рішень №0000520173 від 12.03.2013 року, №001350172 від 30.08.2012 року, №0001350127 від 30.08.2012 року з доказами їх направлення відповідачеві (а.с. 13-22);
- облікову картки платника податків НОМЕР_1 (ФОП ОСОБА_1) - а.с. 8-12;
- довідку-розшифровку сум заборгованості по платежам перед бюджетом (а.с.4) .
Також позивачем надано до суду довідку №1642/9/10-38-10-15 від 21.10.2013 року, яку підтверджено наявність у відповідача відкритого рахунку в Ф"ПРУ"АТ "Б" Фін. та Кредит" м. Полтава № 26002489401 (а.с.7).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з таких положень норм права.
Відповідно до положень п. 56.15. ст. 56 ПК України, суми грошових зобов'язань, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, які оскаржуються платником податків, вважаються неузгодженими. Відповідно, у разі неоскарження податкових повідомлень-рішень , визначені у них суми грошових зобов'язань вважаються узгодженими та такими, що підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (п.57.3 ст. 57 ПК України).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Статтею 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Право керівника державної податкової служби щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у судовому порядку передбачене п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України. Відповідно до п. 2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пп. е) п. 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає наступне.
У зв'язку з наявністю у відповідача непогашеної узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем було винесено податкову вимогу від 12.10.2012 року № 1527. З моменту направлення зазначеної податкової вимоги податковий борг існував, не припиняючись, що вбачається з облікової картки відповідача, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.
Актом проведення документальної невиїзної перевірки №2115/172/НОМЕР_1 від 12.07.2012 року, Актом про результати камеральної перевірки №621/17-308/НОМЕР_1 від 06.02.2013 року позивачем встановлено порушення відповідачем приписів чинного законодавства.
На підставі вказаних актів позивачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000520173 від 12.03.2013 року, №001350172 від 30.08.2012 року, №0001350127 від 30.08.2012 року, докази направлення яких відповідачеві рекомендованими листами з повідомленням про вручення надано до суду.
Спірна сума заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.
Суд зазначає, що відповідач доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, як і інших будь-яких доказів або доводів щодо спростування вимог позивача суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем надано докази наявності заборгованості відповідача перед бюджетом.
Податкові зобов'язання відповідача виникли з моменту узгодження суми податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями №001350172 від 30.08.2012 року, №0001350127 від 30.08.2012 року в порядку, передбаченим чинним законодавством, та не погашені на момент розгляду справи.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що податковим органом належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, які передбачені Податковим кодексом України, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Згідно з положеннями ч.1 ст.256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість у сумі 63487,29 грн. (шістдесят три тисячі чотириста вісімдесят сім гривень двадцять дев'ять копійок).
Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню. Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Котеньов О.Г.