Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
17 грудня 2013 р. № 820/12592/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
при секретарі судового засідання - Арустамові А.А.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби України Харківського міського управління юстиції про скасування постанов,
ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову старшого виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Огієнко Б.С. від 28.11.2013 року ВП № 40745638 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 680 грн.; скасувати постанову старшого виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Огієнко Б.С. від 28.11.2013 року ВП № 40745638 про накладення на ОСОБА_4 штрафу в розмірі 170 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в'їзні ворота домоволодіння АДРЕСА_1 встановлені за час його шлюбу з ОСОБА_4, є спільною сумісною власністю подружжя та невід'ємною частиною домоволодіння АДРЕСА_1, у зв'язку з чим постанови старшого виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Огієнко Б.С. від 28.11.2013 року стосуються майнових інтересів позивача. Також позивач зазначив, що постанови є незаконними, оскільки державний виконавець не пересвідчився в повідомленні боржника про відкриття виконавчого провадження, чим порушив статтю 30 Закону України "Про виконавче провадження".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11.11.2013 року на виконання рішення Київського районного суду м. Харкова до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції направлено виконавчий лист № 2018/2-10/11 про зобов'язання ОСОБА_4 здійснити демонтування в'їзних воріт домоволодіння АДРЕСА_1, перемістивши ворота вправо на відстань 0,68 м. від правого нижнього кута будівлі домоволодіння АДРЕСА_2 - гаражу літ. "3"
13 листопада 2013 року старшим державним виконавцем Огієнко Б.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам.
28 листопада 2013 року старшим державним виконавцем Огієнко Б.С. винесено постанови про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору у розмірі 680 грн. та штрафу за невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку в розмірі 170 грн.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Згідно статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 2 Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу"
Згідно статті 7 Закону, учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Для проведення виконавчих дій державний виконавець за необхідності залучає понятих, працівників органів внутрішніх справ, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 8 Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Приписами статті 9 Закону передбачено, що сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.
Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.
Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.
Статтею 82 Закону визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Згідно частини 4 зазначеної статті рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Виходячи з наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", суд зазначає, що правом на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця наділені лише сторони виконавчого провадження, якими є стягувач і боржник, та учасники виконавчого провадження, перелік яких визначений у статті 7 зазначеного Закону.
Таким чином, суд наголошує, що позивач не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", тому не наділеній правом на оскарження постанов про стягнення з його дружини, ОСОБА_4, виконавчого збору та про накладення на останню штрафу.
Крім того, позивач не є представником своєї дружини, а спірні постанови не порушують особисті права та свободи саме позивача, оскільки винесені відносно іншої особи за невиконання рішення суду у цивільній справі.
Посилання позивача на те, що ворота, які за рішенням суду підлягають перенесенню, є спільною сумісною власністю подружжя, суд до уваги не приймає, оскільки такі обставини не стосуються предмету розгляду даної адміністративної справи.
За вказаних обставин, виходячи з положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 17, 86, 94, 122, 159, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 20.12.2013 року.
Суддя А.С. Мороко