Копія:
26 грудня 2013 р. справа №2a-1870/5104/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Мамонтової К.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/5104/12
за позовом ОСОБА_1
до управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області, третя особа: начальник управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів від 10.05.2012р. №91о/с про відкликання з відпустки та №92о/с про звільнення з ОВС України у запас, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 38394грн. 28 коп., відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000грн. Свої вимоги мотивує тим, що 10.05.2012р. наказом управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області №91о/с він безпідставно був відкликаний з відпустки, а наказом №92 о/с звільнений з ОВС України у запас Збройних Сил України за ст.67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, у зв"язку із засудження за вчинення злочину. Вважає вказані накази протиправними, а звільнення з посади незаконним, так як вирок суду про його засудження скасований. Тобто відсутні підстави для його звільнення з роботи.
Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що оскільки дії відповідача на дату звільнення позивача з посади і органів внутрішніх справ України були законними, то відсутні законні підстави для визнання незаконними та скасування судом наказів відповідача від 10.05.2012 року № 91 о/с і № 92 о/с, поновлення позивача в органах внутрішніх справ України на посаді, яку він обіймав до звільнення, та стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди. Відповідач вважає можливим задоволення заяви позивача про його поновлення в раніше займаній посаді і органах внутрішніх справ України виключно за умови ухвалення судовою інстанцією у відношенні його оправдального вироку по кримінальній справі №09790030 по обвинуваченню за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364 і ч. 1 ст.185 Кримінального кодексу України, який набере законної сили, а також скасування Вищим адміністративним судом України ухвали колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року по справі № 2а-1870/5104/12, резолютивною частиною якої позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, скасування наказів УДСО № 91 о/сі № 92 о/с від 10.05.2012року та поновлення на посаді міліціонера-водія спеціального підрозділу груп затримання (на правах взводу) окремого батальйону міліції УДСО при УМВС України в Сумській області і органах внутрішніх справ України.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області та третя особа начальник управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, вивчивши письмові матеріали справи вважає, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді міліціонер-водія спецпідрозділу груп затримання (на правах взводу) окремого батальйону міліції управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області, що підтверджується наказом №387/о/с від 20.12.2010 р. (а.с. 44, т.1).
Наказом № 63о/с від 30.03.2012р. позивачу було надано чергову відпустку за 2012 р. (45 календарних днів) у період з 31.03.2012р. по 18.05.2012р. (а.с. 45, т.1)
Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01.02.2012 р. по справі № 1-20/12 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 364 ч.3 Кримінального кодексу України і призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю у сфері проходження як публічної служби так і служби в правоохоронних органах на строк 2 роки з конфіскацією майна (крім житла), а також позбавлено спеціального звання "прапорщик міліції" (а.с. 49-59, т.1)
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 19.04.2012р. вирок Зарічного районного суду м. Суми від 01.02.2012р. залишено без змін (а.с.60-70, т.1).
Відповідно до п.67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) особи рядового або начальницького складу, засуджені за вчинення злочину або притягнуті до адміністративної відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня отримання органом внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
У зв'язку із засудженням ОСОБА_1, відповідач наказом №91о/с від 10.05.2012р. відкликав позивача з чергової відпустки (а.с.46, т.1).
На підставі вироку Зарічного районного суду м.Суми від 01.02.2012р. та ухвали апеляційного суду Сумської області від 19.04.2012р. наказом управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області №92 о/с від 10.05.2012р. відповідно до п. 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, ОСОБА_1 було звільнено у запас Збройних сил (у зв'язку із засудженням) з посади міліціонера-водія спеціального підрозділу груп затримання (на правах взводу) окремого батальйону міліції Управління служби охорони при УМВС України в Сумській області з 10.05.2012 р. та позбавлено його спеціального звання "прапорщик міліції" (а.с.47, т.1).
Не погодившись із звільненням з посади, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2012р. у справі № 2а-18708/5104/12, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області, третя особа начальник УДСО при УМВС України в Сумській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди було відмовлено (а.с.68-91, т. 1).
Проте, 19.04.2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 19.04.2012 року, а справу направлено на новий апеляційний розгляд (а.с.4-9, т.2).
Згідно ухвали Апеляційного суду Сумської області від 05.12.2013р. вирок Зарічного районного суду м. Суми від 01.02.2012р. відносно ОСОБА_1 скасовано, а справу повернуто прокурору м.Суми для організації проведення додаткового розслідування (а.с.1-5, т.3).
Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача з посади міліціонера-водія Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області з 10.05.2012року за ст.67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку із засудженням за вчинення злочину).
Відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Отже, ОСОБА_1 підлягає поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу 11.06.2012р.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з посади у зв»язку з незаконним засудженням.
Враховуючи скасування вироку про засудження позивача, що було підставою його звільнення зі служби, а також те, що заява позивача про поновлення на службі розглядається більше одного року не з його вини, суд визнає часом вимушеного прогулу з моменту його звільнення по день винесення судом рішення у даній справі.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 38394грн. 28коп. за 412 робочих днів вимушеного прогулу, виходячи із середньоденного грошового забезпечення 93 грн. 19 коп. (1910,3 грн. : 20,5 дн.) згідно довідки, наданої відповідачем.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області, як суб"єкт владних повноважень, не довело правомірності прийнятого наказу від 10.05.2012р. №92 о/с про звільнення ОСОБА_1 з ОВС України у запас Збройних Сил України у зв"язку із засудження за вчинення злочину.
Що стосується вимог позивача про скасування наказу №91о/с про відкликання з відпустки, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 55 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 29.07.1991року №114, відкликання осіб рядового і начальницького складу із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено прямим начальником (від начальника управління внутрішніх справ Кримської АРСР, області, м. Києва, йому рівних і вище).
За приписами п.67 вказаного Положення відповідач зобов»язаний був звільнити позивача протягом 3-х днів з дня отримання копії вироку суду.
Отже, відповідач, отримавши відповідний вирок суду про засудження позивача до позбавлення волі за вчинений злочин, мав право видавати оскаржуваний наказ про відкликання позивача з відпустки. При цьому законні права позивача не були порушені.
Також, в судовому засіданні не було надано суду доказів спричинення позивачеві моральної шкоди діями чи бездіяльністю відповідача, тому в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування відповідачем моральної шкоди необхідно відмовити.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасування наказ управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області від 10.05.2012р. №92 о/с про звільнення ОСОБА_1 з ОВС України у запас Збройних Сил України за ст. 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, у зв"язку із засудження за вчинення злочину; поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді міліціонера-водія спецпідрозділу груп затримання окремого батальйону міліції управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області та в званні прапорщик міліції з 11.05.2012 року, а також стягнути з управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення (середню заробітну плату) за час вимушеного прогулу в сумі 38394 грн. 28 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування наказ управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області від 10.05.2012р. №92 о/с про звільнення ОСОБА_1 з ОВС України у запас Збройних Сил України за ст. 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, у зв"язку із засудження за вчинення злочину.
Поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді міліціонера-водія спецпідрозділу груп затримання окремого батальйону міліції управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області та в званні прапорщик міліції з 11.05.2012 року.
Стягнути з управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області (40022, м. Суми, вул. Псільська, 36, код 08597003) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення (середню заробітну плату) за час вимушеного прогулу в сумі 38394грн. 28 коп. (тридцять вісім тисяч триста дев"яносто чотири грн. 28 коп.).
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення суми грошового забезпечення за один місяць в розмірі 1910,30 грн. (одна тисяча дев"ятьсот десять грн. 30 коп.) допустити до негайного виконання.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.О. Бондар
Повний текст постанови виготовлений 30 грудня 2013 року.
З оригіналом згідно:
Суддя С.О. Бондар