Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
27 листопада 2013 року м. Миколаїв Справа № 814/2991/13-а
11:00
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
доУправління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Миколаївській області, вул. Будівельників, 15-А, м. Миколаїв, 54034
провизнання протиправною та скасування постанову від 11.06.2013р. № 034248,
Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 11.06.13 №034248.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постанова є протиправною, оскільки при перевірці у водія були в наявності всі необхідні документи, отже, його притягнуто до відповідальності за порушення, які він не вчиняв.
Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач здійснював послуги по перевезенню вантажу без наявності у водія всіх необхідних документів. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.
В чергове судове засідання представники сторін в судове засідання не з'явились, в зв'язку з цим справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та здійснює послуги по перевезенню вантажів.
19.04.13, на підставі завдання на перевірку №003071 від 19.04.13 відповідачем була проведена перевірка позивача, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
19.04.13 за результатами перевірки відповідачем був складений акт №083368, яким зафіксовано порушення позивачем ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 5.04.01 р. (далі Закон), а саме: відсутність у водія ОСОБА_2, який керував автомобілем DAF 95 XF 430, д/н НОМЕР_1, що належить позивачу, індивідуальної контрольної книжки водія, та т/з обладнаний не повіреним та недіючим тахографом.
11.06.13 на підставі даного акту, відповідачем винесено постанову №034248 про застосування фінансових санкцій, якою до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 1 700грн.
Відповідно до ч.3 ст.48 Закону - документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Позивач зазначає, що при перевірці водієм ОСОБА_2 було надано перевіряючим посвідчення водія, документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна та подорожній лист.
Відповідач вказує та те, що ч.3 ст.48 Закону передбачена наявність інших документи, передбачені законодавством України, а саме п.6.1 та 6.3 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.10 №340 встановлено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. До набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
При перевірці ні діючого та повіреного тахографа, ні індивідуальної контрольної книжки водій перевіряючим не надав.
Позивач не надав суду пояснень та заперечень, щодо вказаних відповідачем порушень.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст.39, 48 цього Закону, у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем порушено ч.3 ст.48 Закону, з урахуванням вимог п.6.1 та 6.3 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", отже, оскаржуєма постанова відповідача від 11.06.13 №034248 є правомірною, а у суду відсутні підстави для її скасування.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі не підлягають присудженою на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. В задоволені позову відмовити.
2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар