12 вересня 2013 року м. Миколаїв Справа № 814/970/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю " Миколаївський домобудівельний комбінат ", вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54031
до третя особаІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 Товариство з додатковою відповідальністю " Миколаївський Діпроміст", вул. Лягіна, 4, м. Миколаїв, 54001
провизнання неправомірними та скасування постанов від 08.02.2013р. №6, від 08.02.2013р. №7, від 08.02.2013р. №8, від 08.02.2013р. № 9, від 08.02.2013р. №10,
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування постанов відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.02.13 №6, №7, №8, №9, №10.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постанови винесені відповідачем безпідставно оскільки позивач не порушував норми містобудівного законодавства при будівництві об'єкту, крім того відповідач притягнув його до відповідальності з пропуском встановлених Законом строків.
Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що постанови є правомірними, оскільки при перевірці встановлено факти порушення позивачем приписів містобудівного законодавства. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.
Третя особа не заперечене не пояснень суду не надала.
Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат", здійснює діяльність щодо будівництва об'єктів, тому є суб'єктом містобудування.
01.02.13 відповідачем, проведено перевірку об'єкта будівництва - "забудова мікрорайону 71 у м. Миколаєві, ІІІ черга, будівництво багатоповерхового житлового будинку, корпус АДРЕСА_1", щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
01.02.13 за наслідками перевірки відповідач склав акт, в якому зафіксовано, крім іншого, порушення позивачем приписів містобудівного законодавства.
06.06.13 відповідачем складено п'ять протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в яких вказані наступні порушення:
п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009, а саме ведення виконавчої документації на об'єкті з порушенням будівельних норм, а саме в акті про правильність геодезичної розробки відсутня відмітка 0,000; в акті прихованих робіт відсутній підпис відповідальної особи за авторський нагляд;
ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльності", а саме виконання робіт на об'єкті проводиться з відхиленням від проектних рішень;
ч.6 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.11 №3038-VI (далі Закон №3038), а саме позивачем несвоєчасно подано до інспекції інформацію про зміну особи, відповідальної за проведення авторського нагляду на об'єкті;
п.2, 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженню постановою КМУ від 11.07.07 №903, а саме позивачем не забезпечено здійснення технічного нагляду на об'єкті;
ч.1 ст.34 Закону №3038, а саме будівельні роботи на об'єкті розпочаті без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт.
08.02.13 відповідачем, на підставі вказаних акту перевірки та протоколів, прийняті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:
№6, якою, на підставі п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.94 №208/94-ВР (далі Закон №208/94), на позивача накладено штраф у сумі 20 646грн.;
№7, якою, на підставі п.8 ч.3 ст.2 Закону №208/94 на позивача накладено штраф у сумі 51 615грн.;
№8, якою, на підставі п.9 ч.2 ст.2 Закону №208/94 на позивача накладено штраф у сумі 5 735грн.;
№9, якою, на підставі п.7 ч.2 ст.2 Закону №208/94 на позивача накладено штраф у сумі 41 292грн.;
№7, якою, на підставі п.4 ч.2 ст.2 Закону №208/94 на позивача накладено штраф у сумі 103 230грн.
Що стосується постанови №6, суд зазначає наступне:
В акті перевірки та протоколі вказане порушення позивачем п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009, а саме ведення виконавчої документації на об'єкті з порушенням будівельних норм, а саме в акті про правильність геодезичної розробки відсутня відмітка 0,000; в акті прихованих робіт відсутній підпис відповідальної особи за авторський нагляд.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.2 Закону№208/94 - суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
Позивач в позові та поясненнях вказує на те, що відповідачем ні в акті перевірки, ні протоколі не вказано дати складання цих актів.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено факту вказаних порушень, оскільки відповідач не надав суду копії цих актів з відсутніми підписом відповідальної особи за авторський нагляд та відсутньою відміткою 0,000. При цьому відповідач надав суду у якості доказів копії інших документів (загальний журнал робіт, журнал бетонних робіт та ін.).
Таким чином суд вважає, що оскільки відсутні докази скоєння позивачем вказаних порушень, то й відсутні підстави для притягнення його до відповідальності передбаченої п.6 ч.3 ст.2 Закону№208/94.
Отже суд приходить до висновку, що постанова відповідача від 08.02.13 №6 підлягає скасуванню.
Що стосується постанови №7, суд зазначає наступне:
В акті перевірки та протоколі вказане порушення позивачем ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльності", а саме виконання робіт на об'єкті проводиться з відхиленням від проектних рішень, а саме кріплення колони до монолітного поясу кріпиться анкерами, а по факту анкери відсутні, і кріплення колони зроблено до закладної деталі; не відповідає проектному рішенню виконаний рігель, а саме: за проектною документацією - квадрат 80х80х4, по факту - труба, діаметром 80мм, а також з'єднувальний елемент з кутовника 50х50х5, по факту діаметр 50мм.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Закону№208/94 - суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
Позивач в позові та поясненнях зазначає, що фотографії цих елементів будівлі не можуть бути доказами порушень, оскільки до проекту були внесені проектантом зміни, які відповідач проігнорував. Крім того невідомо який саме об'єкт сфотографовано.
Судом оглянуто проект об'єкту зі змінами, з якого вбачається, що позивач виконує роботи відповідно до внесених до проекту змін, а тому те що зафіксовано відповідачем не є порушенням, оскільки відповідає проекту.
Суд зазначає, що якщо відповідач вважає, що зміні до проекту можуть становити небезпеку, він не позбавлений можливості перевірити вказаний проект на відповідність його вимогам містобудівного законодавства та відповідно перевірити проектанта - ТДВ "Миколаївський Діпроміст".
Таким чином суд вважає, що оскільки зафіксовані відповідачем дії позивача, щодо реалізації проекту з внесеними змінами, не є порушенням, то й відсутні підстави для притягнення його до відповідальності передбаченої п.8 ч.3 ст.2 Закону№208/94.
Отже суд приходить до висновку, що постанова відповідача від 08.02.13 №7 підлягає скасуванню.
Що стосується постанови №8, суд зазначає наступне:
В акті перевірки та протоколі вказане порушення позивачем ч.6 ст.36 Закону №3038, а саме позивачем несвоєчасно подано до інспекції інформацію про зміну особи, відповідальної за проведення авторського нагляду на об'єкті.
Частиною 6 ст.36 Закону №3038, встановлено, що у разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган державного архітектурно-будівельного контролю, який зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.2 Закону№208/94 - суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ТДВ "Миколаївський Діпроміст" №16 від 14.11.11 було змінено склад технічної групи з ведення авторського нагляду за об'єктом.
14.02.12 ТДВ "Миколаївський Діпроміст" листом №99/02 повідомило позивача про відповідні зміни.
16.02.12 позивач, листом №88 від 15.02.12, повідомив відповідача про вказані зміни.
Відповідач вважає, що оскільки позивач повідомив його лише 16.02.12 про зміни які сталися 14.11.11, то позивач порушив терміни встановлені ч.6 ст.36 Закону №3038.
Відповідно до п.2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженню постановою КМУ від 11.07.07 №903, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.
Суд зазначає, що авторський нагляд за об'єктом здійснює ТДВ "Миколаївський Діпроміст". Саме ТДВ "Миколаївський Діпроміст" визначає склад технічної групи з ведення нагляду та змінює відповідальних осіб цієї групи.
Суд звертає увагу відповідача, що чинним законодавством не визначені терміни в які ТДВ "Миколаївський Діпроміст" зобов'язаний був повідомити позивача про змінення осіб з ведення авторського нагляду.
Суд вважає, що обов'язок позивача повідомити відповідача про внесенні зміни настав з моменту коли позивачу самому стало відомо про такі зміни, тобто з 14.02.12.
Враховуючи, що позивач повідомив відповідача про зміни 16.02.12, суд вважає, що він у встановлені ч.6 ст.36 Закону №3038 строки, виконав зобов'язання передбачені цією нормою.
Таким чином суд вважає, що оскільки позивач не порушував приписів ч.6 ст.36 Закону №3038 то й відсутні підстави для притягнення його до відповідальності передбаченої п.9 ч.2 ст.2 Закону№208/94.
Отже суд приходить до висновку, що постанова відповідача від 08.02.13 №8 підлягає скасуванню.
Що стосується постанови №9, суд зазначає наступне:
В акті перевірки та протоколі вказане порушення позивачем п.2, 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженню постановою КМУ від 11.07.07 №903, а саме позивачем не забезпечено здійснення технічного нагляду на об'єкті.
Пунктами 2 та 4 вказаного Порядку встановлено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта. Здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об'єктах архітектури, не допускається.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.2 Закону№208/94 - суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи вбачається, що 11.07.11 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір на виконання робіт по технічному нагляду за будівництвом багатоповерхового житлового будинку, корпус АДРЕСА_1.
11.07.11 позивач видав наказ №108, яким вказана особа призначена інженером технічного нагляду за будівництвом об'єкту.
Фактичне виконання ОСОБА_1 робіт підтверджується відповідними щомісячними актами прийому-передачі робіт за період з вересня 2011р. по січень 2013р.
Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 є працівником позивача, а тому не може здійснювати технічний нагляд на об'єкті. В зв'язку з цим технічний нагляд здійснювався з порушенням Порядку.
Відповідач просив суд витребувати у позивача трудову книжку ОСОБА_1
Позивач пояснив суду, що він перебуває з ОСОБА_1 у цивільно-правових, а не у трудових відносинах, тому в нього відсутня трудова книжка цієї особи.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено факту вказаних порушень, оскільки відповідач не надав суду доказів того, що позивач перебуває з ОСОБА_1 у трудових правовідносинах.
Таким чином суд вважає, що оскільки відсутні докази скоєння позивачем вказаного порушення, то й відсутні підстави для притягнення його до відповідальності передбаченої п.7 ч.2 ст.2 Закону№208/94.
Отже суд приходить до висновку, що постанова відповідача від 08.02.13 №9 підлягає скасуванню.
Що стосується постанови №10, суд зазначає наступне:
В акті перевірки та протоколі вказане порушення позивачем ч.1 ст.34 Закону №3038, а саме будівельні роботи на об'єкті розпочаті без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт.
Пунктом 2 ч.1 ст.34 Закону №3038 встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.2 Закону№208/94 - суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи вбачається, що 16.08.11 відповідачем зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт на об'єкті, яку подав позивач.
Відповідач вважає, що оскільки роботи на об'єкті фактично було розпочаті у грудні 2010р., тобто до подачі декларації, позивач порушив приписи ч.1 ст.34 Закону №3038.
Позивач наполягає на тому, що відповідач не мав права притягати його до відповідальності, оскільки на момент вчинення правопорушення, Закон №208/94 не передбачав такої відповідальності, п.4 ч.2 ст.2 у Законі був відсутній.
22.12.11 прийнято Закон України №4220-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності", яким Закон №208/94 викладено в новій редакції.
Статтею 1 Закону №208/94, який діяв до 19.01.12 встановлено відповідальність за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання в розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.
Суб'єкти господарювання розпочали нести відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт з 19.01.12, а саме з прийняттям Закону України від 22.12.11 №4220-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності".
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином суд вважає, що відповідач не мав права притягати позивача до відповідальності передбаченої п.4 ч.2 ст.2 Закону№208/94, оскільки порушення було вчинене позивачем у період, коли вказана відповідальність Законом не передбачалась.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.03.13 по справі № К/9991/64769/12.
Отже суд приходить до висновку, що постанова відповідача від 08.02.13 №10 підлягає скасуванню.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі присудити на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 08.02.13 №6, №7, №8, №9, №10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
3. Присудити на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" судові витрати у розмірі 2 282,56 грн. з Державного бюджету України.
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар