Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
25 листопада 2013 року м. Миколаїв Справа № 814/2674/13-а
09:15
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №100", вул. Радянська, 9/1, м. Миколаїв, 54001 (а/с №53, м. Миколаїв, 54030)
доГоловного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
проскасування рішення від 24.04.2013р. №140133/03-21,
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування рішення про застосування штрафних санкцій відповідача від 22.04.13 №140133/03-21.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дане рішення прийняте з порушенням Закону оскільки в рішенні не зазначені підстави для його прийняття. Крім того позивач зазначає, що ним не здійснювались порушення вказані в акті перевірки.
В додаткових поясненнях позивач вказує на ту обставину, що відповідач повинен був застосовувати штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням, а не рішенням про застосування штрафних санкцій.
Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що відсутність в рішенні підстав - зазначення акту перевірки це технічна помилка, а відповідача притягнуто до відповідальності за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.
В чергове судове засідання представники сторін не з'явились, в зв'язку з цим справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ТОВ "Магазин №100" зареєстроване, як юридична особа, та здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами.
22-25.03.13 відповідачем проведено перевірку позивача, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених Законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
25.03.13 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №72/21-249/38169715, яким встановлено порушення позивачем Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 №481/95-BP (далі Закон №481), а саме зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку.
25.03.13 відповідачем складено акт про відмову позивача від підпису акту перевірки №72/21-249/38169715.
22.04.13 відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних санкцій №140133/03-21, яким на позивача накладено штраф в розмірі 8 500грн.
Суд не розглядає та не дає оцінку порушенням зазначеним в акті перевірки, а дає правову оцінку правомірності прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій, оскільки вказане рішення порушує права позивача.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №481, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Компетенція контролюючих органів (якими, відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, є органи державної податкової служби), повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені ПК України, про що вказано у статті 1.
Так, згідно з п.п.191.1.11 п.191.1 ст.191 ПК України, органи державної податкової служби здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, а відповідно до підпункту 191.1.33 пункту 191.1 статті 191 - забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Одним із способів здійснення податкового контролю, відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, є проведення перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Як вказано у п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, функції органів державної податкової служби, визначені законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, реалізуються шляхом здійснення фактичної перевірки.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону №481, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Суд зазначає, що такого змісту ч.4 ст.17 Закону №481 набула чинності 01.01.11 (одночасно із набранням чинності Податковим кодексом України), після внесення до неї змін Законом України від 02.12.10 №2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України". До 01.01.11 Закон №481 не уповноважував органи державної податкової служби приймати рішення про стягнення штрафів.
Визначення "штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) " наведено у п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України: плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Штрафна санкція, відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, є грошовим зобов'язанням платника податків.
Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (ст.110 ПК України).
Отже, порушення платником податків вимог Закону №481 є податковим правопорушенням.
Як зазначено у п.111.2 ст.111 ПК України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлюється та застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань (п.113.1 ст.113 ПК України). Згідно з п.113.3 ст.113 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Процедура прийняття органом державної податкової служби рішення про стягнення штрафу за податкове правопорушення (порушення вимог Закону №481) встановлена виключно нормами Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних (фінансових) санкцій, є контролюючий орган.
Як вказано у п.58.1 ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Пунктом 116.1 ст.116 ПК України встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, притягнення платника податків до відповідальності за податкове правопорушення (порушення вимог Закону №481) здійснюється шляхом надіслання (вручення) такому платнику податків податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.2.2 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236), за порушення норм іншого (крім податкового) законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою "С" (додаток 10).
Рішення відповідача про застосування фінансових санкцій не є податковим повідомленням-рішенням. Норми Податкового кодексу України не передбачають права органу державної податкової служби приймати рішення про стягнення штрафу у будь-якій іншій формі, крім у формі податкового повідомлення-рішення.
Форма, за якою відповідач прийняв Рішення, була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відповідно до п.5.2 ст.5 ПК України у разі якщо поняття, терміни правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року по справі № 814/1165/13 - а.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідач, застосовуючи до позивача фінансову відповідальність за податкове правопорушення у вигляді штрафу, діяв у спосіб, що не передбачений Податковим кодексом України, в зв'язку з чим Рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі присудити на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 22.04.13 №140133/03-21.
3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №100" судові витрати у розмірі 115,00грн. з Державного бюджету України.
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар