ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
Справа №813/9376/13-а
26 грудня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кузана Р.І.,
з участю секретаря судового засідання Перчак С.В.,
представника позивача Бойко Н.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора до Крупської сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення № 184 від 01.12.2013р. «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні»,
Миколаїівський міжрайонний прокурор (надалі - Прокурор) звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Крупської сільської ради Миколаївського району Львівської області (далі - Крупська сільська рада) в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення Крупської сільської ради №184 від 01.12.201р "Про суспільно-політичну ситуацію в Україні".
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при прийнятті спірного рішення відповідач вирішив питання, які перебувають за межами наданих законодавством повноважень місцевого значення, чим порушив вимоги Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Прокурор в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяв та заяві про зміну позовних вимог. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання, участі повноважного представника в такому не забезпечив, надіслав на адресу суду клопотання, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив розглянути справу без участі його представника.
За таких обставин суд відповідно до положень ст. ст. 111 та 112 КАС України ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням заяви про визнання позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов слід задовольнити, мотивуючи це наступним.
Судом встановлено, що 01.12.2013р. Крупською сільською радою Миколаївського району Львівської області на XXII позачерговій сесії VI демократичного скликання прийнято рішення "Про суспільно-політичну ситуацію в Україні".
Цим рішенням Крупська сільська рада вирішила:
- підтримати резолюцію Народного віче у Києві від 01.12.2013р.;
- звернутися до керівництва США та ЄС з проханням запровадити санкції до вищих посадових осіб України, винних у насильницьких діях стосовно учасників мирного Євромайдану в місті Києві 30.11.2013р., а також членів їхніх сімей;
- звернутись до правоохоронних органів району висловити своє ставлення до подій у державі через ЗМІ;
- оприлюднити рішення сільської ради й резолюцію Народного віче у Києві в засобах масової інформації й мережі інтернет;
- контроль за виконанням рішення покласти на сільського голову.
Миколаївською міжрайонною прокуратурою Львівської області на підставі Постанови №88 від 12.12.2013р. «Про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів» проведено перевірку Крупської сільської ради Миколаївського району Львівської області.
За наслідками проведеної перевірки прокурор звернувся до суду про визнання протиправним та скасування рішення Крупської сільської ради №184 від 01.12.2013р.
Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про прокуратуру", предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, що видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Пунктом 2 частини 5 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор, без внесення подання, може звернутися до суду щодо визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).
Відповідно до статті 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
З цього конституційного положення у системному взаємозв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, випливає, що органи місцевого самоврядування не є органами державної влади, а місцеве самоврядування слід розглядати як форму здійснення народом влади, яка визнається і гарантується в Україні (стаття 7 Конституції України).
Конституція України (стаття 140) визначає місцеве самоврядування як право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Конституційний суд України у Рішенні від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 (справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад) дійшов висновку, що такому конституційному змісту інституту місцевого самоврядування властиві принаймні дві найважливіші ознаки. Це - самостійність територіальної громади, органів місцевого самоврядування у вирішенні певного кола питань і те, що предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР.
Пунктом 4.1. розділу 4 Регламенту Крупської сільської ради визначено, що сільською радою вирішуються питання віднесені до повноважень ради у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з Розділом 7 вищевказаного Регламенту рішення ради не повинні суперечити Конституції України, чинному законодавству.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави суду вважати, що до відання Крупської сільської ради належить вирішення питань виключно місцевого значення.
З наявних в матеріалах справи копій депутатського звернення від 29.11.2013р., розпорядження № 32/01-02 від 29.11.2013р. «Про скликання двадцять другої позачергової сесії VI-го демократичного скликання» судом встановлено, що позачергова сесія Крупської сільської ради була скликана головою сільської ради з ініціативи 6 (шести) депутатів. Проведення позачергової сесії планувалось на 01.12.2013р. в приміщенні сільської ради з запропонованим до порядку денного питанням про суспільно-політичну ситуацію в Україні.
Відповідно до долученого відповідачем до матеріалів справи протоколу двадцять другої позачергової сесії шостого скликання Крупської сільської ради від 01.12.2013р., така проводилась за участю 9 (дев'яти) депутатів (з 16 (шістнадцяти) обраних), в приміщенні Миколаївського міського Палацу культури спільно з Миколаївськими районною та міською радами та іншими сільськими радами Миколаївського району. Спільну сесію вела голова Миколаївської районної ради Жила Ольга Володимирівна.
З вказаного протоколу пленарного засідання сесії судом встановлено, що в обговоренні питання про суспільно-політичну ситуацію в Україні депутати Крупської сільської ради участі не приймали. При цьому, спірне рішення № 184 від 01.12.2013р. було прийняте одноголосно.
Відповідно до частини 10 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 5.9 Регламенту Крупської сільської ради сесію сільської ради відкриває та веде сільський голова. Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Рішення з питань порядку денного приймається за результатами їх обговорення депутатами ради (п. 5.10, 5.19 Регламенту Крупської сільської ради).
Аналізуючи зміст спірного рішення Крупської сільської ради №184 від 01.12.2013р "Про суспільно-політичну ситуацію в Україні" суд зазначає, що при прийнятті такого відповідач вийшов за межі повноважень, визначених Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Так, відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить ряд питань, що перелічені в ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Серед таких немає повноважень щодо оцінки дій органів центральної влади України, створення штабу національного спротиву чи інших дій визначених оскаржуваним рішенням та резолюцією Народного віче в м. Києві від 01.12.2013р.
Судом не встановлено наявності будь-якої норми Закону, який би наділяв орган місцевого самоврядування правом та повноваженнями приймати рішення сесії сільської ради з вимогами визначеними оспорюваним рішенням.
Крім цього, відповідачем порушено порядок проведення сесії сільської ради, а відсутність доказів обговорення депутатами ради питання по порядку денному, перед прийняттям спірного рішення, дає підстави поставити під сумнів волевиявлення депутатів Крупської сільської ради саме у такий спосіб.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не представлено суду доказів, які стали підставою для прийняття рішення № 184 від 01.2013р. «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні», не подано також доказів правомірності прийняття такого. Окрім того, судом враховано, що Крупською сільською радою подано заяву про визнання позову повністю з мотивів незаконності спірного рішення.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
В контексті вказаних законодавчих норм, суд дійшов висновку, що рішення Крупської сільської ради №184 від 01.12.2013р. "Про суспільно-політичну ситуацію в Україні" прийняте відповідачем з перевищенням повноважень, визначених Конституцією та Законами України, порушує встановлений чинним законодавством порядок управління державою, оскільки вирішує питання які не відносяться до питань місцевого значення, в результаті чого порушуються інтереси держави. Дане рішення суперечить нормам Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому його слід визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін не стягуються.
Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 94, 112, 121 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Крупської сільської ради Миколаївського району Львівської області № 184 від 01.12.2013р. «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні».
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кузан Р.І.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 грудня 2013 року.