Справа № 635/7345/13-ц
Провадження 2/635/3702/2013
24 грудня 2013 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді О.М. Пілюгіної
за участі секретаря Бабенко І.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору довічного утримання, визнання майна спільним майном подружжя, визнання права власності на ? частину житлового будинку,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просить визнати частково недійсним договір довічного утримання, укладений 18 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений 18 вересня 2009 року Приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 1364, також просить визнати спільним майном подружжя житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, розподілити спільне майно подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_3, та визнати за позивачем право власності на ? частину житлового будинку за вищевказаною адресою, який по праву власності зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 18 липня 1966 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_3. У 1968 році вони з чоловіком одержали земельну ділянку за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, для будівництва житлового будинку. У 1980 році будівництво будинку було фактично закінчено. У 2008 році на ім'я чоловіка ОСОБА_3 Мереф'янською міською радою Харківського району Харківської області було видано свідоцтво про право власності на вказаний будинок. ОСОБА_3 помер 23 лютого 2013 року. Після його смерті з'ясувалось, що житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, по праву приватної власності зареєстрований за відповідачем на підставі договору довічного утримання, що укладений ним 18 вересня 2009 року із ОСОБА_3, посвідчений 18 вересня 2009 року Приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 1364, тому позивач звернулася до суду з позовом.
Представник позивача ОСОБА_5, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, у судовому засіданні підтримала вимоги своєї довірительки просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі ордеру, у судовому засіданні підтримала вимоги своєї довірительки просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на його безпідставність та недоведеність та пояснив, що рішенням Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області № 16 від 28 серпня 1975 року ОСОБА_3 для будівництва житлового будинку було надано земельну ділянку за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, і на підставі вказаного рішення ОСОБА_3 уклав договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності. У 1981 році ОСОБА_1 і ОСОБА_3 припини шлюбно - сімейні стосунки і з того часу вони спільного господарства не вели, проживали окремо. У 1993 році розпочалось будівництво житлового будинку за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, яке фактично було закінчено у 2007 році. 14 грудня 2007 року будинок прийнятий в експлуатацію. На підставі рішення № 183 від 12 лютого 2008 року Мереф'янською міською радою Харківського району Харківської області на ім'я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на вказаний будинок. 12 вересня 2006 року ОСОБА_3 звернуся до суду з позовом про розірвання шлюбу із ОСОБА_1 і заочним рішенням від 21 грудня 2006 року позов задоволено. 17 січня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області виконано запис № 12 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_3. У 2009 році стан здоров'я ОСОБА_3 погіршився і він 18 вересня 2009 року уклав із відповідачем нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 1364, договір довічного утримання, відповідно до якого право власності на житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, перейшло до відповідача. 23 лютого 2013 року ОСОБА_3 помер. 05 липня 2013 року дочка померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 серпня 2013 року скасовано заочне рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_3. Ухвалою від 21 серпня 2013 року Харківського районного суду Харківської області від провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу закрито у зв'язку зі смертю позивача, але актовий запис про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не анульований. Оскільки відповідач добросовісно виконав усі обов'язки щодо ОСОБА_3 за договором довічно утримання від 18.09.2009 року, а шлюбні відносини між ОСОБА_3 і ОСОБА_7 були припинені більше 35 років і спірний будинок не є їх спільним майном як подружжя, тому просив в позові відмовити.
Представник позивача ОСОБА_8, який діє на підставі ордеру, договору про надання правової допомоги, у судовому засіданні проти позову заперечував і підтримав доводи свого довірителя, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши представників позивача, відповідача, представника відповідача, свідків: ОСОБА_2; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13, дослідивши надані докази, оглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 18 липня 1966 року у Мереф'янському міськ. ЗАГСі Харківського району Харківської області, актовий запис № 18, зареєстрували шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження VІІІ-УР № 641883, видане 18.07.1966 року та про що не заперечували відповідач та представник відповідача у судовому засіданні.
Відповідно до архівного витягу № 01-36/196 від 08.10.2013 року, що сформований Архівним відділом Харківської районної державної адміністрації Харківської області, Виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, протокол № 16 від 28.08.1975 року, ОСОБА_3 виділено земельну ділянку за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, для будівництва житлового будинку.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» № 536 від 15 серпня 2013 року, первинна інвентаризація житлового будинку за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, БТІ проводилась 18 липня 1993 року, наступна проводилась у 2007 році, згідно матеріалів технічної інвентаризації будівництво будинку було завершено у 1988 році.
Відповідно до довідки № 347 від 12 липня 2013 року, що видана Комунальним підприємством «Харківське бюро технічної інвентаризації», до 18.09.2009 року право власності на житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, що видане 08 квітня 2008 року Мереф'янською міською радою Харківського району Харківської області.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» № 282 від 05.06.2013 року право власності на житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, зареєстроване за ОСОБА_2, на підставі договору довічного утримання, що посвідчений 18 вересня 2009 року Приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 1364.
ОСОБА_3 помер 23 лютого 2013 року, про що свідчить повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_14 І- ВЛ № 399126, що видане 26 червня 2013 року Мереф'янською міською радою Харківського району Харківської області, запис № 77 від 04.03.2013 року.
При огляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу було встановлено: позов подано 12.09.2006 року; заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2006 року позов задоволено; ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 серпня 2013 року заочне рішення від 21.12.2006 року скасовано; ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.08.2013 року провадження по справі закрито у зв'язку зі смертю позивача; ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16.09.2013 року задоволена заява ОСОБА_7. З.М. про поворот виконання рішення суду та анулювання актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_7. З.М. та ОСОБА_3; свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 1-ВЛ № 038008, видане 17 січня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області, запис № 12; ухвалою від 06.12.2013 року апеляційного суду Харківської області ухвала Харківського районного суду Харківської області від 21 серпня 2013 року про закриття провадження по справі залишена без змін; ухвалою від 06.12.2013 року апеляційного суду Харківської області ухвала Харківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2013 року про поворот виконання рішення суду про анулювання актового запису про розірвання шлюбу скасована, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2013 року, заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду залишена без розгляду.
Позивачем в якості доказів надані витяг про реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_3; свідоцтво про народження ОСОБА_15; ОСОБА_13 з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_15; свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_16 та ОСОБА_17; свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_18 та ОСОБА_17; свідоцтво про народження ОСОБА_19; свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_20 та ОСОБА_21; свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_22 та ОСОБА_23; свідоцтво про смерть ОСОБА_23, яка померла 02.11.2004 року; талони до поштового переказу грошових коштів по сплаті аліментів; квитанції про оплату будівельних матеріалів датовані 1975 роком; копії паспорту громадянина України на ім'я позивача, на ім'я ОСОБА_5; картка фізичної особи - платника податків на ім'я позивача; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_5; довідка КП «ХРБТІ» № 392 від 12.07.2013 року;
Відповідачем в якості доказів надані: довідка МСЕК від 20.05.2010 року, відповідно до якої ОСОБА_3 з 20.05.2010 року є інвалідом першої групи безстроково; договір довічного утримання, укладений 18 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений 18 вересня 2009 року Приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 1364; витяг з реєстру правочинів про реєстрацію договору довічного утримання від 18.09.2009 року; витяг про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, на ім'я ОСОБА_2; виписка з будинкової книги про реєстрацію ОСОБА_3 за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Українська, 11; договір від 02 березня 1977 року про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, укладений з ОСОБА_3 Мереф'янською міською радою Харківського району Харківської області; договір від 25.02.2013 року про організацію та проведення поховання ОСОБА_3, укладений відповідачем із ВКП «Служба замовлення»; квитанція про оплату послуг ВКП «Служба замовлення» на суму 116,32 грн.; договір на організацію та проведення поховання ОСОБА_3 укладений відповідачем з ФЛП ОСОБА_24; лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_3; довідка № 4976-03-02.11 від 14 грудня 2013 року Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції у Харківській області, відповідно до якої відмітка про анулювання актового запису № 12 від 17.01.2007 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 тв. ОСОБА_3 - відсутня.
За ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 61 частиною 1 ЦПК України доказуванню не підлягають обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). При цьому відповідно до ст. 66 цього Кодексу дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтею 69 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на кошти, які належали їй.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 ЦК України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної діяльності; волевиявлення учаснику правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з правилом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорювані правочини).
Підставою недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Суд, аналізуючи надані докази у їх сукупності приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і суд визнає спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, житловий будинок, що розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, і в порядку розподілу спільного майна подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_3, та визнає за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, при цьому виходить з тих обставин, що земельна ділянка під будівництво вказаного будинку виділялась у 1975 році в період шлюбу ОСОБА_1. З.М. та ОСОБА_3; договір про надання у безстрокове користування вказаної земельної ділянки укладений з ОСОБА_3 в період його шлюбу з позивачем і будівництво спірного будинку, відповідно до довідки КП «ХРБТІ» завершено у 1988 році, також в період перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, при цьому зауважує, що вказані обставини виникли, ще до прийняття Харківським районним судом Харківської області заочного рішення від 2006 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а нормами як діючого законодавства, що регулює сімейні правовідносини так і нормами, що діяли до набрання чинності Сімейним Кодексом України, передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і їх долі є рівними, а обставини щодо реєстрації права власності на спірний будинок у даному випадку не мають значення для справи.
Наявність на земельній ділянці за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, будівництва з вісімдесятих років 20-го століття, також підтвердили у судовому засіданні свідки, як зі стони позивача та і зі сторони відповідача.
Оскільки судом визнано, що житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, що зареєстрований за відповідачем, є спільним майном подружжя ОСОБА_1 ти ОСОБА_3, і ? частина вказаного будинку належить дружині ОСОБА_1, договір довічного утримання укладений 18 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений 18 вересня 2009 року Приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 1364, підлягає визнанню частково недійсним в його ? частині.
При розгляді справи суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він сумлінно виконував умови договору довічного утримання ОСОБА_3, оскільки вказані обставини позивач не оспорює і вони не мають суттєвого значення для правильного вирішення даної справи. Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 1980 року не підтримували шлюбні стосунки і що ОСОБА_3 проживав із іншими жінками, оскільки, вказані обставини також не мають, суттєвого значення для вирішення справи оскільки ОСОБА_3 на той час перебував у шлюбі, зареєстрованому в передбаченому законом порядку.
На підставі викладеного суд, повністю задовольняє вимоги позивача і відповідно до ст. 88 ЦПК України стягує судові витрати з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10; 11; 60; 61 ч. 1; 212-215 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 57, ст. ст. 60; 69; 70 Сімейного Кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - повністю задовольнити.
Визнати частково недійсним договір довічного утримання, укладений 18 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений 18 вересня 2009 року Приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 1364.
Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, житловий будинок, що розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, розподілити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Лугова, 2-а, який по праву власності зареєстрований за ОСОБА_2.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ О.М. Пілюгіна