Справа №635/2688/2013-к
Провадження №1-кп/635/127/2013р.
27 грудня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
потерпілого - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
секретар судових засідань - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220430000627 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України,українця, з середньою-технічною освітою, одруженого, маючого малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
09 травня 2012 року близько 22.00 години, ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, наніс два удари правою рукою в область грудної клітини ОСОБА_3 . Внаслідок цього, потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забиття грудної клітини з синцем в ділянці мечоподібного відростка грудини, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав частково та пояснив, що між ним та потерпілим дійсно мав місце конфлікт, в ході якого вони висловлювали нецензурною лайкою на адресу один одного, проте він не наносив потерпілому удари, а лише відштовхнув рукою від себе. При цьому він допускає, що від поштовху у потерпілого могли утворитися тілесні ушкодження.
Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його винуватість підтверджується наступними доказами:
Показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 09 травня 2012 року близько 21-00 години він перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , почув з вулиці хлопок, після чого вийшов та побачив пошкодження свого шиферного паркану, який відділяє його подвір'я від подвір'я сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . В зв'язку з чим, він запросив до свого двору ОСОБА_7 , якій показав пошкоджений паркан. ОСОБА_7 сказала, що вирішить це питання. Проте, в цей момент підійшов ОСОБА_4 , з яким у нього розпочався конфлікт, під час якого ОСОБА_4 наніс йому два удари правою рукою у область його грудної клітини, заподіявши тілесні ушкодження.
Показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 09 травня 2012 року між її чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за їх місцем мешкання з приводу пошкодження забору виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 наніс її чоловіку удар в область грудної клітини.
Показаннями свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що 09 травня 2012 року між її зятем - ОСОБА_4 та сусідом ОСОБА_3 дійсно мав місце конфлікт, проте момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 вонане бачила.
Висновком судово-медичної експертизи №202-с від 13 лютого 2013 року, згідно якого у ОСОБА_3 мали місце наступні тілесні ушкодження: забій грудної клітини з синцем в ділянці мечоподібного відростка грудини. Ці ушкодження утворилися в результаті ударної дії тупого твердого предмета (ів) і могли бути отримані в строк, вказаний потерпілим і в медичній документації. За ступенем тяжкості: забій грудної клітини з синцем в ділянці мечоподібного відростка грудини викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тривалість знаходження ОСОБА_3 на амбулаторному та стаціонарному лікуванні пов'язана із загостренням наявної патології нервової системи, виявленої у вересні 2010 році.
При цьому, показання ОСОБА_3 щодо локалізація тілесних ушкоджень, часу та механізм їх утворення, дані їм у судовому засіданні, узгоджуються з цими судово-медичними даними.
Оцінивши зібрані по справі докази їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України як умисні легкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 .
При цьому встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , 2010 року народження, не працює,за місцем мешкання характеризується задовільно.
Судом також уточнені відомості щодо особи обвинуваченого та встановлено, що прізвище обвинуваченого згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 30 березня 2000 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, є Пчельнік, а не Пчельник як помилково зазначено в матеріалах кримінального провадження та обвинувальному акті.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання ОСОБА_9 , в силу ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, відсутністю обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до скоєного.
З урахуванням вище зазначених обставин в сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових правопорушень буде покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України.
В ході судового розгляду потерпілим пред'явлено цивільний позов в розмірі 10000 грн. матеріальної шкоди та 100000 моральної шкоди, який підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Суд, перевіривши обґрунтованість заявлених потерпілим матеріальних претензій дійшов висновку про недоведеність заподіяної матеріальної шкоди у зв'язку з відсутністю документального підтвердження того, що витрати на придбання лікарських препаратів, лікування в умовах стаціонару та обстеження, пов'язані саме з травмою, перенесеною потерпілим 09 травня 2012 року.
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи, тривалість знаходження потерпілого на амбулаторному та стаціонарному лікуванні пов'язана саме із загостренням наявної патології нервової системи, виявленої у нього в вересні 2010 році. Проте, доказів на підтвердження того, що загострення патології нервової системи знаходиться в прямому причинному зв'язку з перенесеною 09 травня 2012 року травмою, потерпілим не надано.
Матеріальна шкода, спричинена внаслідок пошкодження забору також не підлягає задоволенню, оскільки не була предметом розгляду в рамкам пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення.
Задовольняючи позовні вимоги потерпілого в частині моральної шкоди, суд враховує, характер і обсяг його страждань, як фізичних , так і душевних, невелику тяжкість отриманої ним травми і пов'язаних з нею вимушених змін у його життєвому укладі.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи вимоги розумності і справедливості, матеріальне становище обвинуваченого, який не працює, суд приходить до висновку про те, що моральна шкода, завдана потерпілому, відповідно до ст . ст. 23 , 1168 ЦК України, підлягає задоволенню у розмірі 2 000 грн.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 150 (ста п'ятдесяти ) годин громадських робіт.
Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В інший частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1