Справа № 442/564/13 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.
Провадження № 22-ц/783/5345/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія: 27
26 грудня 2013 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,
секретаря - Глинського О.А.,
з участю: представника ОСОБА_2- ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_4 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -
Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.03.2013 року позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) "Кей-Колект" задоволено, стягнуто з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно в користь позивача заборгованість по споживчому кредиту №11353506000 від 29.05.2008 року в розмірі 103483 доларів США 27 центів, що в еквіваленті до гривні становить 827141 гривень 78 копійок, та судові витрати у розмірі 3219 гривень.
Ухвалою суду від 07.06.2013 року залишено без задоволення заяву відповідачів про перегляд заочного рішення (а.с.67)
Рішення суду оскаржили відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, просять його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свої доводи обґрунтовують тим, що суд відкрив провадження у справі за позовною заявою, яка не була оплачена судовим збором у встановленому законом розмірі, чим допустив порушення норм процесуального закону. Крім того, на думку апелянта, на момент звернення позивача з даним позовом сплив трирічний строк позовної давності, оскільки своєю вимогою, яку вони отримали 10.09.2009 року, банк визнав термін повернення кредиту таким, що настав, встановивши новий строк його повернення, а саме, на 32-й день з моменту отримання вимоги. Вказує, що із урахуванням вимог ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", суд повинен був виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк позовної давності якого минув. У зв"язку з цим, позовна давність застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі, а тому суд повинен був застосувати наслідки спливу позовної давності при вирішенні даного спору. Також апелянти вважають припиненою поруку поручителя ОСОБА_4, оскільки, банк протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов"язання, а саме, у вересні 2009 року, не пред"явив вимогу до поручителя про виконання зобов"язання. Окрім того, апелянти вважають, що у позивача не виникло права вимоги за кредитним договором, оскільки перехід такого права від банку до позивача не підтверджений належними та допустимими доказами, а також не було повідомлено позичальника про заміну кредитора у зобов'язанні.
В судове засідання представник позивача не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини, вказані у клопотанні не можна визнати поважними, що дає апеляційному суду право, у відповідності до вимог ч.2 ст.305 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, розглянути справу у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони відповідачів в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.05.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком (АКІБ) "УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство (ПАТ) "УкрСиббанк", та відповідачем ОСОБА_2 (позичальником) було укладено договір про надання споживчого кредиту №11353506000, предметом якого була позика грошей в сумі 73000 доларів США, що в еквіваленті до гривні становило 354050 гривень, яку позичальник зобов'язана була повернути у строк не пізніше 25.05.2035 року із сплатою 14% річних за користування кредитом, шляхом сплати щомісячних платежів у встановлених договором та додатковою угодою до нього строки та розмірах згідно з графіком погашення кредиту (а.с.6, 10-18).
Виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, було забезпечено порукою відповідача ОСОБА_4 за договором поруки від 29.05.2008 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 (а.с.5).
Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору, позичальник допустила прострочення сплати тіла кредиту та процентів за користування ним.
10.09.2009 року банк направив позичальнику та поручителю письмову вимогу про сплату прострочених платежів та нарахованої пені добровільно, протягом 31 календарного дня з моменту отримання вимоги, з попередженням про наслідки невиконання такої вимоги у встановлений банком строк, - повернення достроково всього кредиту із сплатою процентів та штрафних санкцій (а.с.9). Цю вимогу, як стверджують відповідачі, вони отримали у вересні 2009 року.
Право банку вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку прострочення сплати позичальником визначеного договором платежу, закріплене в ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України та у п.3.1.2 кредитного договору.
Направлення такої вимоги та встановлення вказаного у ній нового строку виконання зобов"язання за кредитним договором в сторону зменшення відповідає п.п.6.1 та 6.2 кредитного договору.
Згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.21-23), заборгованість за кредитним договором станом на 14.09.2012 року становила 103483 доларів США 27 центів, з якої: 72307 доларів США 41 центів - сума заборгованості за тілом кредиту, 31175 доларів США 86 центів - сума прострочених відсотків за користування кредитом.
У відповідності до ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов"язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У відповідності до ст.1082 ЦК України, боржник зобов"язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов"язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов"язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов"язку перед клієнтом.
Судом встановлено, що 12.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" (клієнт) та ТзОВ "Кей-Колект" (фактор) було укладено договір факторингу №1 (а.с.24-28), згідно з яким клієнт зобов"язувався передати у власність фактору, а фактор - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (п.1.1).
15.12.2011 року банк (клієнт) направив боржнику ОСОБА_2 (за вказаною в кредитному договорі адресою місця проживання) повідомлення №12-22/26983 про відступлення прав вимог за кредитним договором №11353506000 від 29.05.2008 року ТзОВ "Кей-Колект" (фактору) на підставі договору факторингу №1 від 12.12.2011 року, в якому вказав місцезнаходження нового кредитора, його банківські реквізити та розмір заборгованості за кредитним договором.
Посилання апелянтів на те, що обсяг (сума) прав вимоги не підтверджена належними доказами, а саме, додатком №1 до договору факторингу, за встановлених судом обставин про повідомлення банком боржника про відступлення права грошової вимоги факторові, визначення у повідомленні грошової вимоги, яка підлягає виконанню, а також найменування фактора, якому має бути здійснений платіж, є безпідставними, оскільки банк дотримався вимог, встановлених ст.1082 ЦК України, а боржники не сплачували кредит ні банку, ні фактору.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення у його користь заборгованості за кредитним договором.
Доводи апелянтів про пропущення позивачем строку позовної давності є теж безпідставними, оскільки строк виконання основного зобов"язання закінчується 25.05.2035 року, а повідомлення 10.09.2009 року боржників в порядку, визначеному пунктом 6.2 кредитного договору, про встановлення нового строку виконання основного зобов"язання та про наслідки невиконання боржниками цього зобов"язання в добровільному порядку в новий строк, має правове значення лише для реалізації права банку на дострокове повернення позичальником всієї суми кредиту, а не для обчислення початку перебігу строку позовної давності.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апелянтів про те, що встановлення нового строку виконання зобов"язання має правове значення для чинності договору поруки та виконання поручителем зобов"язань за цим договором.
У відповідності до ч.4 (друге речення) ст.559 ЦК України, у разі, якщо строк дії договору поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя.
Згідно з роз"ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними в постанові №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (п.24), у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов"язань за кредитним договором, строк пред"явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих в кредит коштів має обчислюватись з моменту настання строку погашення зобов"язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов"язання у повному обсязі або у зв"язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Враховуючи ту обставину, що у зв"язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково та настанням строку виконання цього обов"язку боржниками з 32-го календарного дня з дати отримання ними повідомлення (вимоги) банку від 10.09.2009 року, банк протягом шести місяців з моменту настання вказаного строку не звернувся з вимогою (чи з позовом) до поручителя про дострокове повернення кредиту, порука вважається припиненою.
Суд першої інстанції вказаних вище вимог закону та фактичних обставин справи не врахував, а тому оскаржуване рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 103483 доларів США 27 центів, що в еквіваленті до гривні станом на 15.03.2013 року становило 827141 гривень 78 копійок, та судових витрат у розмірі 3219 гривень з відповідача ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині нового рішення про відмову позивачеві у задоволенні вимог до відповідача ОСОБА_4, як до поручителя.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів.
апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2013 року скасувати в частині солідарного стягнення заборгованості у розмірі 103483 доларів США 27 центів, що в еквіваленті до гривні станом на 15.03.2013 року становить 827141 гривень 78 копійок, та судових витрат у розмірі 3219 гривень з відповідача ОСОБА_4 і в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" у задоволенні цієї вимоги до ОСОБА_4.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.
Головуючий: ________________ Бойко С.М.
Судді: ________________ Бакус В.Я.
________________ Гірник Т.А.