Справа № 462/6512/13 Головуючий у 1 інстанції: Ригіна Л.М.
Провадження № 22-ц/783/7343/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 79
26 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Приколоти Т.І.
суддів: Богонюка М.Я., Ванівського О.М.
з участю секретаря Цар М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (далі - Залізничного ВДВС ЛМУЮ) на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 25 вересня 2013 року по справі за поданням державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон,-
Державний виконавець Залізничного ВДВС ЛМУЮ звернувся до суду із поданням, погодженим із начальником цього відділу державної виконавчої служби, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, посилаючись на те, що боржник не виконує рішення суду про стягнення з нього 358 811,54 грн. заборгованості.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 25 вересня 2013 року відмовлено у задоволенні зазначеного подання державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ.
Ухвалу оскаржив Залізничний ВДВС ЛМУЮ. У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення подання про тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України з вилученням паспорта до моменту фактичного виконання виконавчого листа № 2-2261/2011, виданого Залізничним районним судом м. Львова від 16 січня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 245 125,13 грн. та виконавчого листа № 462/435/13-ц, виданого Залізничним районним судом м. Львова від 12 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 113 686,41 грн.; вилучення паспортів ОСОБА_2 для виїзду за кордон (серія НОМЕР_3 від 15 жовтня 2010 року; серія НОМЕР_2 від 15 лютого 2007 року), яке доручити Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26); передачу вилучених паспортів ОСОБА_2 для виїзду за кордон органу, який їх видав. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена без з'ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права. Зазначає, що боржник ухиляється від виконання своїх боргових зобов'язань. Передбачені законом можливості державним виконавцем використані, а виконання не проведено.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та подання, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, оскільки висновки суду зроблено без належних підстав, подання вирішення без достатньої перевірки його обґрунтованості.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Встановлено, що Залізничним ВДВС ЛМУЮ проводиться виконання судових рішень за виконавчими листами, виданими Залізничним районним судом м.Львова 16 січня 2012 року та 12 квітня 2013 року про стягнення боргу у загальній сумі 358 811,54 грн. (а.с.46-47). Вказаним відділом виконавчої служби 13 червня 2012 року та 24 травня 2013 року відкрито виконавчі провадження (а.с.48-49). В добровільному порядку боржник виконання судових рішень не провів. Державним виконавцем вживалися заходи для примусового виконання рішень суду, але виконання не проведено (а.с.50-74). Зокрема, боржника було належним чином повідомлено про можливість добровільного виконання за виконавчими листами, але він такого не провів.
Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов'язаний своєчасно з'являтись за викликом державного виконавця. Державним виконавцем неодноразово було скеровано на адресу боржника виклики. Проте, боржник на такі виклики не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Згідно з ч. 6 ст. 12 цього Закону боржник зобов'язаний, надавати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах. 1 серпня 2013 року на адресу боржника надіслано запит про надання інформації про доходи та майно, яке належить йому, в тому числі і майно, яким він володіє спільно з іншими особами; про наявність рахунків в банках чи у інших фінансових установах. Однак, боржник такої інформації виконавчій службі не надав.
В час проведення виконавчих дій було виявлено майно боржника: 7/10 часток у житловому будинку АДРЕСА_1 загальною площею 276,85 кв.м. Вказаний будинок перебуває в заставі.
Боржник є керівником приватних підприємств «Топ-сіті» та «Терра-захід». 1 серпня 2013 року державним виконавцем Залізничного ВДВС ЛМУЮ скеровано запит на адресу боржника для з'ясування інформації чи виплачувалась грошова винагорода (заробітна плата, гонорари, дивіденди, тощо) вищезазначеними приватними підприємствами їх керівнику ОСОБА_2 Відповідь на запити не надійшла.
Докази про ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань через об'єктивні причини (відсутність майна, роботи, доходів, незадовільний фінансовий стан, тривале відрядження, важка хвороба або інше) - відсутні.
Вбачається, що боржник без поважних причин ухиляється від виконання судових рішень, які має змогу виконати. Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні свідчить невиконання ним таких обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також; про кошти та майно, належні йому від інших осіб.
У зв'язку з відсутністю можливості виконання судових рішень після того, як було вичерпано передбачені законом заходи для такого виконання, з метою запобігання ухилення боржника від виконання судових рішень та обов'язків, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», державним виконавцем порушено питання про застосування щодо боржника обмежень у виїзді за кордон. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», ст. ст. 19, 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, ст. ст. 293-296, 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», це питання вирішується судом за поданням державного виконавця. Таке обмеження застосовується для забезпечення ефективного, своєчасного і законного примусового виконання рішення суду, захисту законних прав та інтересів стягувача. Застосування обмеження виїзду боржника за кордон передбачено законом та не суперечить положенням Конституції України, іншим нормативним актам щодо свободи пересування осіб.
Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість подання державного виконавця щодо обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон до виконання ним боргових зобов'язань та закінчення виконавчих проваджень. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення подання, оскільки у ОСОБА_2 наявні невиконані зобов'язання, покладені на нього судовим рішенням, від виконання яких боржник ухиляється, що є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.
Зазначених вище обставин, на порушення вимог статей 212 і 214 ЦПК України суд першої інстанції не врахував та прийшов до помилкового висновку про безпідставність подання і відмовив у його задоволенні.
За таких обставин оскаржена ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення подання державного виконавця.
Керуючись п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.313, п.6 ч.1 ст.314, ст.ст.315,319,377-1 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції задовольнити.
Ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 25 вересня 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу.
Подання державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції задовольнити.
Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України з вилученням паспорта до моменту фактичного виконання виконавчого листа № 2-2261/2011, виданого Залізничним районним судом м. Львова від 16 січня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 245 125,13 грн., та виконавчого листа № 462/435/13-ц, виданого Залізничним районним судом м. Львова від 12 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 113 686,41 грн.
Вилучити паспорти ОСОБА_2 для виїзду за кордон (серії НОМЕР_3, виданий 15 жовтня 2010 року; серії НОМЕР_2, виданий15 лютого 2007 року).
Вилучення паспортів ОСОБА_2 для виїзду за кордон (серії НОМЕР_3, виданого 15 жовтня 2010 року; серії НОМЕР_2, виданого 15 лютого 2007 року) доручити Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26).
Вилучені паспорти ОСОБА_2 для виїзду за кордон передати органу, який їх видав.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді:(підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя Т.І. Приколота