Справа № 447/2381/13 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р.
Провадження № 22-ц/783/6635/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
Категорія: 45
24 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді Мікуш Ю.Р.
Суддів: Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.
Секретар:Гацій І.І.
З участю: позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 19 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7: третя особа Берездівська сільська Рада Миколаївського району Львівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-
Оскаржуваним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 19 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_7, третя особа Берездівецька сільська Рада Миколаївського району Львівської області.
Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_3
В апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення суду незаконним, безпідставним і таким, що порушує норми матеріального і процесуального права, прийнятим при неповному з»ясуванні всіх обставин, що мали значення для справи.
Відмовляючи у задоволенні позову, Миколаївський суд виходив з того, що оскільки позивач не є власником прибережної захисної смуги річки, то відповідно його право не порушено.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач ОСОБА_7 сіткою - рябицею відгородив прибережну смугу річки по ширині земельної ділянки позивача ОСОБА_3 та повністю закрив йому доступ до річки чим спричинив певні перешкоди.
Судом першої інстанції не взято до уваги норми Водного кодексу України, зокрема, ст.ст.4 та 58, 88, п.1 ст.89 та ч.1 ст.60, п.1 ст.103 Земельного кодексу України.
Вважає, що незаконно встановлена відповідачем огорожа у прибережній захисній смузі річки істотно порушує право позивача, неправомірно обмежує його Конституційне право на користування природними об»єктами, суперечить правилам добросусідства.
Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представників відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що сторони по справі є сусіди, їхні земельні ділянки межують.
Позивач по справі ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,21 га в АДРЕСА_1. Із цієї земельної ділянки 0,13 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 0,08 га для сільськогосподарських потреб.
Відповідач по справі ОСОБА_7 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,1000га цільове призначення якої будівництво і обслуговування житлового будинку і господарських споруд та 0,027 га для ведення особистого селянського господарства ( а.с.36,37).
Відповідач по справі ОСОБА_7 встановив огорожу із металевої сітки по периметру його земельної ділянки, чим відгородив доступ до своєї земельної ділянки, зокрема, позивачу, який проходив вільно через його земельну ділянку до річки. При цьому прибережна смуга річки є вільною.
Як вбачається із заяв-звернень позивача до Берездівської сільської Ради та обстежень земельних ділянок в натурі порушень прав позивача щодо його земельної ділянки не встановлено.
Відтак, правильним є висновок суду про те, що відповідно д ст.152 Земельного кодексу України лише власник земельної ділянки чи належний землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а так як право позивача на його земельну ділянку не порушено, то його позовні вимоги є безпідставними.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.
Так як позивачем у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України не представлено доказів щодо порушення його прав володіння та користування земельною ділянкою колегія суддів погоджується із постановленим рішенням, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в і д х и л и т и .
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 19 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Ю.Р.Мікуш
Судді А.В.Ніткевич
О.Ф.Павлишин