Справа № 471/1741/13-к
Провадження №1-кп/471/80/13
Номер рядка звіту 12
04 листопада 2013 року
Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Губанової В.М.
при секретарі- Тягнирядно І.Г.
за участю прокурора- Менчинського Д.В.
обвинуваченого- ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське Миколаївської області кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с-ща Братське Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого головою ФГ «Іванко», проживаючого АДРЕСА_1, засудженого 11 жовтня 2013 року Братським районним судом Миколаївської області за ст. 317 ч.І КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст..75 КК України звільнено від відбування покарання терміном на 1 рік ( вирок не набрав чинності),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172 КК України,
ОСОБА_1, будучи головою фермерського господарства «Іванко» здійснював управління заснованим ним фермерським господарством, мав право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці, забезпечувати належні і безпечні умови праці, оплату праці та інші соціальні гарантії, зобов'язаний вести облік результатів своєї господарської діяльності, своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, тобто виконує організаційно-розпорядчі функції та є посадовою особою.
Відповідно до ч.І ст.21 КЗпП України ОСОБА_1 має право укладати трудові договори з найманими працівниками та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.
ОСОБА_1 грубо порушуючи законодавство про працю , а саме п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України, ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", використовував найману працю неповнолітніх працівників ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в якості різноробочого - в період з квітня 2013 року по липень 2013 року, ОСОБА_3 в якості різноробочого - в період з квітня 2013 року по липень 2013 року, без укладання письмових договорів, наказів про прийняття на роботу та звільнення, постановки неповнолітніх на відповідний облік, тобто без оформлення трудових відносин згідно чинного законодавства.
За час роботи, неповнолітній ОСОБА_2 отримав заробітну плату в сумі 3300 грн., неповнолітній ОСОБА_3 отримав заробітну плату в сумі 3300 грн.
В зв'язку з зазначеним, головою Ф/Г «Іванко» ОСОБА_1 не запроваджено ведення табелів обліку використання робочого часу та відомостей нарахування та виплати заробітної плати вказаних найманих працівників.
Окрім цього, в порушення вимог ст.ст. 253, 254 КЗпП України, ОСОБА_1 не забезпечив працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3 загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в скоєні інкримінованих йому злочинів та не заперечував факти щодо грубого порушення законодавства про працю, вчинене щодо неповнолітніх.
Згідно ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів, про що не заперечують учасники судового провадження, оскільки вони ніким не оспорюються.
Визнання вини обвинуваченого підтверджує вчинення злочинів, в зв'язку з чим суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 172 ч.2 , грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо неповнолітнього.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, раніше судимий, негативно характеризується за місцем проживання, працюючого головою ФГ «Іванко», вважає необхідним призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі, але не зв'язане з реальним відбуттям покарання, застосувавши ст. 70,72, 75,76 КК України.
Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину та призначити покарання за ч.2 ст. 172 КК України 1 ( один) рік виправних робіт.
Відповідно до ст.ст.70 ч.4, 72 КК України поглинути призначене покарання, перевівши виправні роботи в відповідну кількість днів позбавлення волі, покаранням, призначеним вироком Братського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2013 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 1 (одного) року 6 місяців не здійснить нового злочину і виконає обов'язок, передбачений п. 2, 3, 4 ст.. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання та роботи та періодично з'являтися на реєстрацію до органу КВІ.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, потерпілим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. З ст. 394 КПК України в апеляційний суд Миколаївської області через Братський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя - В.А.Губанова