21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
17 січня 2007 р. Справа № 6/464-06
Суддя господарського суду Говор Н.Д.
при секретарі судового засідання Мовчан Г. , розглянувши матеріали справи
за позовом:Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,м.Вінниця
до:ДП "Якушинецьке Комунальне підприємство по обслуговуванню населення "Якпон", с. Зарванці
позов на суму 2562,50 грн
Представники :
позивача : В.Балтянський ( дор. від 11.01.2007)
відповідача : А.Прокопчук - директор
Місце розгляду справи : приміщення суду к.1107
Подано позов про стягнення 2562 грн. 50 коп. штрафних санкцій до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за не створення 1 робочого місця для інвалідів у 2005 р.
Відповідач відзиву на позов не надав, його представник у судовому засіданні пояснив, що підприємством у 2005 р. було створено одне місце для працевлаштування інваліда.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 17.01.2005 р. для надання додаткових доказів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та заслухавши представників сторін, суд встановив, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, у 2005 році на підприємстві працювали 12 осіб, з них 1 інвалід , протягом 3-х місяців. Відповідно до Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 р. № 171 чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумовування середньо облікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року. Таким чином середньоспискова чисельність інвалідів -штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2005р. становить менше однієї особи. Відповідно до звіту середньорічна заробітна плата на підприємстві за 2005 р. становила суму 5125 грн.
Статтею 19 Закону України від 21.03.1991 р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (зі змінами , далі -Закон) встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідно до ст. 18 Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Відповідно до п. 14 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Відповідач надав додаткові докази, зокрема посвідчення інваліда громадянина Андрійчука В.П., копії трудових угод за 2005 р. з яких вбачається що вказана особа мала трудові відносини з підприємством протягом квітня -грудня 2005 р.
Таким чином позивач створив робочі місця для інвалідів у кількості 1 із 1, необхідних за нормативом, визначеним Законом .
За таких обставин не вбачається підстав для стягнення з відповідача штрафу за нестворення робочих місць для інвалідів.
Керуючись ст.ст.49,51,87,94,99,160,161,162,163,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
В позові відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Говор Н.Д.
Повний текст постанови оформлений та підписаний 17.01.2007 р.