Пров. № 2/409/455/13
30 грудня 2013 року смт.Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Полєна В.С.
при секретарі: Салімон Л.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт.Білокуракине Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозно-Олександрівської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району, Луганської області про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 02 жовтня 2005 року померла його мати - ОСОБА_2. На момент смерті матері, вони мешкали разом, та вели спільне господарство за адресою: вул. Підгірна-55, с.Олексапіль, Білокуракинського району, Луганської області. Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається з земельної частки (паю), згідно сертифіката серії ЛГ № 0113839 від 07.02.1997 року, виданого на підставі рішення Білокуракинської райдержадміністрації від 20 січня 1997 року № 21, на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Заріччя” розміром 9,56 в умовних кадастрових га, зареєстрованого 26 лютого 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 115, вартістю 104565,50 грн. Спадщину після матері він фактично прийняв, так як на момент смерті мешкав разом з нею та має на руках всі правовстановлюючі документи. З метою подальшого переоформлення переходу права власності на спадкове майно він звернувся до нотаріального органу за отриманням свідоцтва про право на спадщину де дізнався про те, що відповідно до п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004р., видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, у тому числі наявності чи відсутності податкової застави та інших застав за даними відповідних реєстрів. Проте, надати оригінал правовстановлюючого документу, а саме сертифікат він не зміг, оскільки, за невідомих обставин сертифікат було втрачено, залишилася лише його копія. Через об'яву в газеті „Життя Білокуракинщини” вищевказаний документ, а саме сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛГ № 0113839 від 07.02.1997 року було визнано втраченим. Унеможливлення подальшого переоформлення документів про право власності та впорядкування спадкового майна на його ім'я, що належало його матері, яка померла 02 жовтні 2005 р., змусило його звернутися до суду за захистом його прав.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, попередньо подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі. На позовних вимогах наполягає та просить суд їх задовольнити повністю.
В судове засідання представник відповідача - Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області - в судове засідання не з'явилася, попередньо подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги визнає.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, судом встановлено, що в свідоцтві про народження серії 1-ЕД № 338491 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в графі „мати” вказана ОСОБА_2 (а.с.7).
Згідно свідоцтва про смерть серії 1-ЕД № 035336 ОСОБА_2 померла 02 жовтня 2005 року.
Згідно довідки № 1588, виданої відділом Держземагенства у Білокуракинському районі, ОСОБА_2 дійсно отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП "Заріччя" серії ЛГ № 0113839 від 26.02.1997 року за № 115, вартість якої становить 104565,50 грн. (а.с.6)
Позивачем було подано оголошення до місцевої газети “Життя Білокуракинщини” №№95-96 від 30 листопада 2013 року про те, що загублений сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП "Заріччя" серії ЛГ № 0113839 від 26.02.1997 року за № 115, про що зроблено запис у книзі реєстрації, виданий на ім'я ОСОБА_2 - вважати недійсним (а.с.10).
Згідно довідки № 912 від 10.09.2013 року ОСОБА_2 на момент смерті мешкала разом з ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно зі ст.328 ч.2 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328,392 ЦК України, ст.ст.5,6,8,60,82,130,209,212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований та мешкає за адресою: вул. Підгірна, буд. 114, с. Лозно-Олександрівка, Білокуракинського району, Луганської області, ІДН НОМЕР_1, право власності на спадкове майно яке складається з :
- земельної частки (паю), яка згідно сертифіката серії ЛГ № 0113839 від 07.02.1997 року, виданого на підставі рішення Білокуракинської райдержадміністрації від 20 січня 1997 року № 21, на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Заріччя” розміром 9,56 в умовних кадастрових га, зареєстрованого 26 лютого 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 115, та належала ОСОБА_2, померлій 02 жовтня 2005 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Білокуракинського районного суду
Луганської області ОСОБА_3