16 січня 2007 р.
№ 2-17/7696-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І.,
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши касаційну скаргу
і додані до неї матеріали
Приватного підприємства “П'єр+»
на постанову
від 19.10.2006
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 2-17/7696-2006
господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
Приватного підприємства “П'єр+»
до
Приватного підприємства “Будком-Крим»
про
розірвання договору підряду та стягнення 450394,60 грн.
Подана 16.11.2006 касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з Декретом КМУ “Про державне мито» державне мито із скарг, які подаються до Вищого господарського суду України сплачується 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Виходячи з того, що відповідно до п. “а» ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» (в редакції Закону від 25.03.2005 року, що набрав законної сили 31.03.2005 року) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, додане скаржником до касаційної скарги платіжне доручення № 02146 від 09 листопада 2006 року на суму 2252,00 грн. не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, оскільки спір про стягнення грошової суми є спором майнового характеру, а спір про розірвання договору підряду є спором немайнового характеру, тоді як постанова апеляційної інстанції оскаржується в повному обсязі.
Крім того, згідно з пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.1993 № 15, у разі безготівкового перерахування державного мита з рахунку платника відповідальний виконавець установи банку зобов'язаний на лицевій чи зворотній стороні останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення, тоді як на доданому до касаційної скарги платіжному дорученні немає підпису другої посадової особи.
Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства “П'єр+» на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.10.2006 у справі № 2-17/7696-2006 повернути скаржнику, а справу - господарському суду Автономної Республіки Крим.
С у д д я Остапенко М.І.
С у д д я Харченко В.М.
С у д д я Борденюк Є.М.