Справа № 136/2124/13-к
іменем України
"26" грудня 2013 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Мочульської Л. Т.
при секретарі БЕЛІНСЬКІЙ С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010200000350 від 17 серпня 2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Котюжинці, Калинівського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, раніше судимого 30 жовтня 2013 року Калиновським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.393 , ч.2 ст.263, ч3 ст.185 , ст. 70, 71 КК України - на 5 років 6 місяців позбавлення волі
У вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
за участю сторін кримінального провадження -
з боку обвинувачення:
прокурора Гаврилюк М.М.,
з боку захисту :
обвинуваченого ОСОБА_1
09.08.2013 року близько 10.00 години ОСОБА_1, перебуваючи в АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, шляхом вільного доступу проник на територію домогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2, де таємно викрав її мобільний телефон марки «Самсунг С 5212» з двома сім-картами «Київстар» та «Лайф» зі столу, який знаходився біля підсобного приміщення, заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 610 грн. 40 коп., оскільки згідно висновку експерта №749 від 11.09.2013 року вартість мобільного телефону становить 585 грн. 50 коп., вартість сім-карти мобільного оператора «Київстар» згідно довідки вартості ФОП ОСОБА_3 становить 10 грн., вартість сім-карти мобільного оператора «Лайф» згідно довідки вартості ФОП ОСОБА_3 становить 15 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1. свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду, дав суду зізнавальні показання про обставини вчинення злочину. Суду пояснив, що дійсно викрав у потерпілої телефон. Просив суд суворо його не карати, щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Ураховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість , приймаючи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не маючи сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючою ознакою - крадіжка, вчинена повторно.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65-67 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до ст.12 КК України, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до злочинів середньої тяжкості.
ОСОБА_1 , раніше неодноразово судимий. Кримінальне правопорушення 09.08.2013 року вчинив до постановлення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 30.10.2013 року.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Потерпіла цивільний позов не заявляла, оскільки викрадене їй повернуто.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушеня, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також того, що ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних кримінальних правопорушень, належних висновків для себе не зробив та вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, а тому засуджує його до покарання у виді позбавлення волі.
Приймаючи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його діяння.
Оскільки обвинувачений вчинив злочин, що інкримінується йому по даній справі, до постановлення вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 30.10.2013 року, при призначенні йому остаточного покарання, необхідно застосовувати правила ч.4 ст.70 КК України та призначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань.
На підставі ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, які по даній справі складають 305,90 грн.
Керуючись ст. ст. 124, 126, 368, 369-371, 373-376 КПК України, ст. 65 КК України, суд -
ОСОБА_1, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Згідно ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за новим вироком та призначеним покаранням згідно вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 30.10.2013 року , остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років 8 (вісім) місяців .
В строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 зарахувати час тримання під вартою з 20 серпня 2013 року.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого на відшкодування судових втрат за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи 305,90 грн в доход держави.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: Л. Т. Мочульська