Справа № 136/2039/13-ц
іменем України
"20" грудня 2013 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Мочульської Л. Т.
за участю секретаря Белінська С. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Липовці
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ДО ЛИПОВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Липовецького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3. Після його смерті залишилось майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами , розташованого в АДРЕСА_1 та яке покійний заповідав їй. Позивачка протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця, відповідно до діючого законодавста, прийняла спадщину. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок нотаріус відмовив, так як відсутній правовстановлюючий документ на будинок .
В судове засідання позивачка не з»явилась. Надала суду заяву, в якій позов підтримала та просила розглянути справу без її участі.
Представник відповідача в судове засідання також не з"явився. Надав суду заяву, в якій позов визнав та просив розглянути справу без участі представника Білянської сільської ради.
У відповідності до ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали цивільної та спадкової справи, суд прийшов до висновку про можливість задоволення клопотання сторін і розгляд справи у їх відсутності.
Судом встановлено наступне:
20 жовтня 2011 року, ОСОБА_3 склав заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Білянської сільської ради Липовецького району 20.10.2011 року, за реєстром №106, згідно з яким спадкодавець заповідав все своє майно дочці ОСОБА_4 ( а.с.4,).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 а.с.35).
Постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори від 24.10.2013 року позивачці відмовлено у видачі на її ім"я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, в зв"язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на вказане майно на ім."я спадкодавця ( а.с.6).
В силу ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно з матеріалами спадкової справи, позивачка прийняла спадщину у відповідності до ч.1 ст. 1269 ЦК України , подавши протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця ( 14.05.2013 року) заяву нотаріусу про прийняття спадщини ( а.с.31). Спадкоємиці, які б м али право на обов»язкову частку за матеріалами спадкової справи - відсутні.
До складу спадкового майна входить цілий житловий будинок «А» з верандою «а» та ганком , 1969 року побудови, загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 34,3 кв. м. та господарські будівлі: літню кухню, гараж, сарай «Б», погріб «п/Б», хвіртку №1, огорожу №2,ворота №3 які розташовані в АДРЕСА_1. Інвентаризаційна вартість майна складає 78536 грн.
За життя спадкодавця правовстановлюючих документів на будинок не оформлено
Згідно з даними погосподарських книг забудовником житлового будинку, 1969 року побудови, розташованого в АДРЕСА_1 ,був ОСОБА_3, якому була виділена земельна ділянка для будівництва та ведення підсобного господарства, площею 0,4416 га (довідка № 733 від 24.10.2013р., а.с. 7, витяг з по господарської книги - а.с.24)
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 15.08.2013 року , вказаний будинок збудований в 1969 році. (а.с.9-12). Його користувачем був . ОСОБА_3 .
Земельні ділянки, площею 0,2500 га та 0,1916 га ( разом 0,4416 га), з цільовим призначенням відповідно для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, а також для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою, була приватизована спадкодавцем на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку ( а.с. 13,14).
Відповідно до ст.ст.100,101 Цивільного кодексу в редакції 1963 року громадяни могли мати у власності житлові будинки, при цьому главою 10 цього кодексу не вимагалося реєстрації права власності на ці будинки.
За чинним та той час законодавством будівлі у сільській місцевості не підлягали державній реєстрації, оскільки дія Інструкції „Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР" від 31.01.1966 року не поширювалася на сільську місцевість
Матеріали справи свідчать, що, будинок був зареєстрований в погосподарських книгах сільської ради і його власником був ОСОБА_3
Факт родинних відносин, тобто те, що позивачка була дочкою спадкодавця, підтверджено її свідоцтвом про народження та свідоцтвом про одруження ( а.с.22,23). .
Згідно з нормами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися наслідок його смерті.
Через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок позивач позбавлений можливості оформити спадкові права на майно, що залишилося після смерті спадкодавця.
На підставі ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про його задоволення .
Враховуючи, що визнання відповідачем позовних вимог - не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та ухвалює рішення про задоволення позову у повному обсязі
Отже, відповідно до вимог діючого законодавства, позивачка має право на спадкування за заповітом на майно, яке належало спадкодавцю, у зв»язку з чим суд позов задовольняє у повному обсязі.
На підставі глави 84 ,ст.ст. 1218, 1223, 1268 ,1270, 1296,1297,1298 ЦК України , керуючись ст. 174, 209-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на цілий житловий будинок «А» з верандою «а» , 1962 року побудови, загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 16,4 кв. м. та господарські будівлі: сарай «Б», сарай «В», сарай «Г», огорожу №1, ворота №2 хвіртку №3 , які розташовані в АДРЕСА_2.
На підставі статті 1299 ЦК України право власності на зазначене нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом десяти днів. Після закінчення цього строку, рішення набирає законної сили, якщо не буде подано апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Л. Т. Мочульська