18 листопада 2013 року м. Київ К/800/6913/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді:Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 р.
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 р.
у справі №2а/1770/3612/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот»
до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби,
та Державної податкової служби України у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
Публічне акціонерне товариство «Рівнеазот» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби та Державної податкової служби України у Рівненській області (далі - відповідачі) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 р., у вказаній справі призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку по ній.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права, державна податкова інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позивач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного адміністративного спору є правомірність податкових повідомлень-рішень контролюючого органу від 17.07.2012 р. №0002842342, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 р. на 339 018 868,00 грн. та від 05.09.2012 р. №0004052342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 131 882 666,00 грн., у тому числі на 114 285 031,00 грн. за основним платежем та 16 597 635,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих на підставі акту перевірки від 04.07.2012 р. №244/22-100/05607824.
У ході розгляду справи позивачем було надано клопотання про призначення судово- економічної експертизи.
Керуючись приписами ч. 1 ст. 81 КАС України та з метою забезпечення додержання вимог ч. 3 ст. 129 Конституції України щодо всебічного та об'єктивного розгляду адміністративної справи для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення адміністративної справи, судові інстанції дійшли висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та зупинення провадження у справі.
У той же час, відповідач вважає такі висновки судових інстанцій передчасними та помилковими, зокрема, зазначає, що судами не було надано можливість податковому органу надати перелік питань, який би він вважав за необхідне визначити при призначенні експертизи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом п.4 ч.1 ст.7 КАС України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Пунктом 1, 3 ст. 81 цього ж Кодексу встановлено, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.
У відповідності до п.3 ч. 2 ст. 156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
Правовий аналіз наведених процесуальних положень дає підстави для висновку, що призначення судової експертизи є, насамперед, одним із видів реалізації судом принципу повного та всебічного встановлення обставин справи, що за обставин, що склались у даній справі, не може бути обмежено.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що приписи ст. 81 КАС України не містять положень щодо можливості оскарження ухвали суду про призначення експертизи, відтак підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування прийнятих у справі рішень немає.
Судами попередніх інстанцій при зупиненні провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи правильно застосовано норми процесуального права, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів першої та апеляційної інстанцій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 р. у справі №2а/1770/3612/2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.