"17" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/43676/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2012 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року
у справі №2а-9060/11/0170/1
за позовом Державного підприємства «Привітне» (надалі - ДП «Привітне»)
до Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим (надалі - ДПІ у м.Алушті АРК)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У липні 2011р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення №0001721501 від 13.07.2011р.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.2012р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Алушті АРК №0001721501 від 13.07.2011р.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанції та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідачем заявлено клопотання про здійснення заміни Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим її процесуальним правонаступником Державною податковою інспекцією у м.Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності - декларації з податку на прибуток ДП «Привітне» за звітний податковий період першого кварталу 2011р.
За результатами перевірки складено акт №578/1501/00412725 від 23.06.2011р., у висновках якого зазначені порушення позивачем вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, внаслідок чого підприємством завищено приріст балансової вартості запасів за перший квартал 2011р.
На підставі вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення №0001721501 від 13.07.2011р., яким ДП «Привітне» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, в силу приписів п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єкт оподаткування - це прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.
Пунктом 4.1 статі 4 та пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. В свою чергу, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються/виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності.
Поряд з цим, серед переліку витрат, які відповідно до вимог п.5.3 - п.5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат або мають особливості такого включення, не встановлені заборони або обмеження щодо включення до валових витрат будь-яких витрат на товари, які були придбані в період сплати фіксованого сільськогосподарського податку, але використовуються платником податку у виробництві продукції та її реалізації в період сплати податку на прибуток.
Відповідно до п.5.2.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми витрат по передбачених цим законом операціях.
Згідно п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту/убутку балансової вартості товарів, крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до складу валових витрат згідно з даним законом, за винятком тих, що отримані безкоштовно.
Вартість запасів оплачених, але не отриманих та не відвантажених платником податку - покупцем, до приросту та убутку запасів не включаються. Але в разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
Крім того, положення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» містять вичерпний перелік заборон включення балансової вартості придбаних запасів до їх приросту або убутку, а саме: не підлягає включенню вартість запасів оплачених, але не отриманих покупцем, та вартість запасів оплачених, але не відвантажених продавцем.
В той час, коли п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не визначені будь-які вимоги щодо умов, особливостей, або обмежень ведення податкового обліку приросту/убутку балансової вартості товарів у разі, коли платник податків оплатив постачальнику вартість запасів, отримав і оприбуткував їх в період сплати фіксованого сільськогосподарського податку, однак, не використав і не реалізував такі запаси в цей період, а використав і реалізував їх в період після переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему уплати податку на прибуток підприємств.
Отже, відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку не дозволяється.
Також, згідно п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єкт оподаткування - це прибуток, а витрати, понесені платником податку у зв'язку з виготовленням товарів, за умови їх документального підтвердження, мають бути включені до складу його валових витрат в тому податковому періоді, на якій проходиться надходження грошових коштів від покупця в оплату товарів.
Приписи п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначають, що при переході на загальну систему оподаткування, платник податків в приріст/убуток запасів має право включати ті запаси, які він придбав, коли перебував на спрощеній системі оподаткування, і які не реалізував на момент переходу на загальну систему оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є сільськогосподарським товаровиробником, основної діяльність якого є вирощування винограду, його переробка в виноматеріали, що реалізуються підприємством вторинного виробництва для виробництва готової продукції, виробництво виноградних вин, що підтверджується довідкою відділу статистики у м.Алушті №054124 від 03.03.2009р.
Судам попередніх інстанцій встановлено, що ДП «Привітне» до 01.01.2011р. був зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку з площі земельних ділянок, на яких розташовані виноградники. 30.01.2011р. підприємство надало відповідачу податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за 2011р.
Натомість податковий орган відмовив позивачу в реєстрації його в звітному 2011р. в якості платника фіксованого сільськогосподарського податку у зв'язку з тим, що він є виробником та суб'єктом, який реалізує підакцизну продукцію.
У зв'язку з відмовою в реєстрації, ДП «Привітне» у звітному 2011р. в якості платника фіксованого сільськогосподарського податку перейшов зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку, тобто, зі спрощеної системи оподаткування, на загальну систему оподаткування, та з 01.01.2011р. став платником податку на прибуток на загальних підставах відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
На думку ДПІ у м.Алушті АРК, якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи або з фіксованого сільськогосподарського податку, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку або фіксованого сільськогосподарського податку, тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових, вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по пункту 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Матеріалами справи підтверджено, що позивач згідно декларації з податку на прибуток за перший квартал 2011р. відобразив скориговані валові доходи по рядку 03 декларації, скориговані валові витрати по рядку 06, амортизаційні відрахування по рядку 07 та об'єкт оподаткування по рядку 08 у відповідних сумах. Отже, податкове зобов'язання звітного періоду з податку на прибуток відображено в рядку 12 та 14 декларації в певній сумі.
У додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5,04.2,04.10,04.12 та 07 декларації в таблиці 1 «Розрахунок приросту/убутку балансової вартості запасів» по рядку А в графі 3 позивач відобразив балансову вартість запасів на початок звітного року, по рядку А в графі 4 - запаси, використані не в господарської діяльності, по рядку А в графі 5 - балансову вартість запасів на кінець звітного періоду та по рядку А в графі 6 відображені певні суми.
Таким чином, ДПІ у м.Алушті АРК зазначила у висновках акту перевірки, що позивач не мав права відображати у додатку К1/1 по рядку А в графі 3 балансову вартість запасів на початок звітного року, що були придбані та оприбутковані в період сплати фіксованого сільськогосподарського податку.
Судами попередніх інстанцій було вірно взято до уваги положення наступних документів:
- лист Державної податкової адміністрації України № 7075/7/15-1117 від 24.05.2000р., де зазначено, що у відомості про балансовому вартість матеріальних ресурсів і малоцінних предметів та відомості про балансову вартість товарних запасів станом на 01.01.2000р., відображається вартість запасів, придбаних в період сплати єдиного податку і не реалізованих протягом зазначеного періоду, в частині, що оплачена постачальникам;
- лист Державної податкової адміністрації України №7646/15-1316 від 29.11.2001р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», я якому зазначено, що при переході на загальну систему оподаткування для оподаткування прибутку підприємство повинно врахувати в валовому доході отриману суму грошових коштів від покупця в оплату товарів, а до валових витрат включаються витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням такого доходу;
- лист Державної податкової адміністрації України №5237/7/15-0117 від 20.04.2001р. «Щодо посилення контрольно - перевірочної роботи», з якого вбачається, що для визначення податку на прибуток при загальній системі оподаткування суб'єкт підприємництва повинен врахувати в першому кварталі 2001р. у валовому доході суму отриманої кінцевої оплати за угодою та аванс, отриманий у 2000р., при сплаті єдиного податку, а до валових витрат включаються витрати, які безпосередньо пов'язані з таким доходом і призвели до його одержання та підтверджені документально.
До того ж, відповідно до висновку судово-економічної експертизи по даній справі, підтверджено даними бухгалтерських та податкових документів вартість товарних запасів станом на 01.01.2011р., придбаних позивачем в період сплати фіксованого сільськогосподарського податку і не реалізованих протягом періоду сплати цього податку, в частині, що оплачена постачальником.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності прийняття ДПІ у м.Алушті АРК спірного податкового повідомлення-рішення про визначення ДП «Привітне» податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судами апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлені обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Замінити Державну податкову інспекцію у м.Алушті Автономної Республіки Крим її процесуальним правонаступником Державною податковою інспекцією у м.Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В.Вербицька
___________________ О.В.Муравйов