03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №2-6898/12
№ апеляційного провадження:22-ц/796/12286/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Парамонов М.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
11 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Барановської Л.В., Качана В.Я. при секретарі Мікітчак А.Л.
за участю: позивача ОСОБА_3
відповідача та представника відповідачів ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, переведення прав та обов'язків покупця та визнання права власності на частину квартири,-
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між продавцем ОСОБА_7 та покупцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 визнати частково недійсним, а саме в частині права власності ОСОБА_4; перевести на неї права покупця та визнати ОСОБА_3 покупцем за зазначеним договором, визнавши за нею право власності на квартиру у рівних долях з ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Посилається на те, що разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вони підшукали для купівлі спірну квартиру та домовилися з ОСОБА_7 про всі істотні умови договору купівлі-продажу. 10.06.2003 року, у день підписання договору у державного нотаріуса ОСОБА_8 ОСОБА_3 забула паспорт вдома, сторони договору не заперечували проти формального підписання договору замість неї ОСОБА_4 і як наслідок договір був оформлений на нього. Проте, на думку ОСОБА_3, фактично покупцем за договором є вона, оскільки кошти за квартиру продавцю в сумі 6 857,97 грн. передала особисто.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неправильне та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.58 ЦК УРСР, якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Відповідно до змісту ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, за договором купівлі-продажу від 10.06.2003 року ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 купили квартиру АДРЕСА_2 в рівних долях. Згідно п.3 Договору, продаж вчинено за 20 573,89 грн., які продавець отримав від покупця після підписання цього договору. Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фроловою А.О. (а.с.8).
Відповідно до реєстраційного напису на зазначеному договорі, в БТІ м. Києва 18.06.2003 року зареєстровано право власності в рівних долях за ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.8-зворотній бік).
ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначав, що на момент укладення договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 мала інше житло, в спірній квартирі не проживала, своїми коштами фактично допомогла придбати квартиру його батькам.
ОСОБА_3 зазначала, що її сестра ОСОБА_6 разом з чоловіком ОСОБА_5 купляли квартиру для себе, і оскільки в них не вистачало коштів, вона надала їм ці кошти.
Як встановлено, подання даного позову зумовлено накладенням арешту на 1/3 частину спірної квартири, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_4.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши наявні докази, суд прийшов до вірного висновку про безпідставність визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/3 частину спірної квартири.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-