1[1]
5 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мороза І.М.,
суддів: Чорного О.М., Васильєвої М.А.,
за участю прокурора Глиняного С.В.,
захисника ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Бондара М.В, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року,
Цією постановою справа за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований: АДРЕСА_1 проживає: АДРЕСА_2, не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, повернута прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що обіймаючи посаду інспектора енергозбуту 2 категорії АЕК «Київенерго», яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, будучи службовою особою, 31 серпня 2010 року приблизно об 11 годині, знаходячись у приміщенні за адресою: м. Київ, провулок Артилерійський, 7-9, одержав від ОСОБА_3 хабар в сумі 35000 гривень за виконання в інтересах останньої дій з використанням свого службового становища, пов'язаних зі сприянням у погодженні проекту розрахунку теплового навантаження приміщення за адресою: АДРЕСА_3
Такі дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України.
Задовольняючи клопотання захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 та направляючи справу на додаткове розслідування в порядку ст. 281 КПК України 1960 року, суд в постанові зазначив про неповноту та однобічність досудового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону, неконкретність пред'явленого обвинувачення, порушення права на захист, що не може бути усунено у судовому засіданні та перешкоджає розгляду справи по суті.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону судом першої інстанції, а саме вимог ст. 249-1 КПК України 1960 року, просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Прокурор в апеляції посилається на те, що відповідно до вимог ст. 249-1 КПК України 1960 року, перелік підстав для повернення справи прокурору, є вичерпним, а саме ст.ст. 228, 229, 230, 231, 232 КПК України 1960 року, тому на його думку постанова суду є незаконною.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію, вважаючи безпідставним посилання в апеляції на порушення ст.249-1 КПК України, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Як убачається з матеріалів справи, протоколу судового засіданні та тексту постанови суду першої інстанції, суд розглядаючи справу та провівши судове слідство, посилаючись на неповноту та неправильність досудового слідства, що не може бути усунуто в судовому засіданні, на підставі ст. 281 КПК України 1960 року повернув справу на додаткове розслідування.
Однак у своїй апеляції прокурор, не зважаючи на стадію судового розгляду кримінальної справи, у якій він брав участь, та підстави, з яких кримінальна справи повернута прокурору для проведення додаткового розслідування і які чітко зазначені у постанові суду першої інстанції, подав апеляцію на постанову суду посилаючись на порушення судом вимог ст. 249-1 КПК України 1960 року, яка судом, при прийнятті постанови яка оскаржується, не застосовувалась, оскільки стосується провадження під час стадії попереднього розгляду справи, яке було закінчено ще 12 листопада 2010 року ( т.1 а.с.127).
А тому, оскільки прокурор не оскаржує підстави повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, які зазначені у постанові суду першої інстанції з посиланням на ст. 281 КПК України 1960 року, а також виходячи з вимог ст. 365 КПК України 1960 року, за якими постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції, колегія суддів, за відсутності правових підстав виходити за межі апеляції прокурора, відмовляє у задоволенні поданої прокурором апеляції.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року пунктами 11,15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року про повернення прокурору Шевченківського району м. Києва на додаткове розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 368 КК України залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.
Судді:
____________________ ___________________ ______________________
Мороз І.М. Чорний О.М. ВасильєваМ.А.
Справа № 11/2690/1286/2012 Категорія КК: 368 ч.1
Головуючий у першій інстанції - Козятник Л.Г.
Доповідач - Мороз І.М.