Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 грудня 2013 р. Справа № 805/16057/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бойка М.І., при секретарі Яценко І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції у м. Маріуполі Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 9776,75 грн.,-
Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому району м. Маріуполя Донецької області (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 9776,75 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому району м. Маріуполя Донецької області як платник єдиного внеску, щомісячно подає звіти про його нарахування. За період 2011р., 2012р. та 1 кварталу 2013 року відповідач має заборгованість перед Управлінням зі сплати єдиного внеску на загальну суму 9779,75 грн., чим порушено вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зазначена сума заборгованості до теперішнього часу не сплачена. Просить суд стягнути з відповідача зазначену суму боргу на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому району м. Маріуполя Донецької області.
У судовому засіданні позивач надав клопотання в якому просив замінити неналежного позивача Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому району м. Маріуполя Донецької області на належного позивача - Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію у м. Маріуполі Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
Ухвалою суду від 10.12.2013р. було замінено неналежного позивача Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому району м. Маріуполя Донецької області на належного позивача - Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію у м. Маріуполі Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Від відповідача не надходило заяв про перенесення судового розгляду. Причини неявки відповідача в судове засідання суду не відомі.
Суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача та відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 взятий на облік як платних єдиного внеску до Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому району м. Маріуполя Донецької області.
За період 2011 р., 2012р. та 1 кварталу 2013 року у ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті єдиного внеску, про що свідчить картка облікового рахунку.
На час подання позовної заяви зазначена сума у добровільному порядку не сплачена.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників єдиного внеску на на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Тобто, відповідач, в розумінні зазначених норм Закону, є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 9 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Як встановлено судом сума єдиного внеску у встановлений строк до Пенсійного фонду не перерахована.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» регіональним інспекціям Міністерства доходів і зборів України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
11.08.2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року № 406-VII.
Вищенаведеним Законом було внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та, зокрема, з 01.10.2013 року облік платежів здійснюється регіональними інспекціями Міністерства доходів і зборів України.
Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» регіональним інспекціям Міністерства доходів і зборів України у випадках, надане право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Оскільки сума єдиного внеску у добровільному порядку не перерахована, позивач у встановленому Законом порядку, обґрунтовано та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення недоїмки, тому суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції у м. Маріуполі Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 9776,45 грн., - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції у м. Маріуполі Головного управління Міндоходів у Донецькій області заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 9776 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 75 коп.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бойко М.І.