Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 грудня 2013 р. Справа №805/17570/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 година 13 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Ковальського А.В.,
за участю:
представника позивача - Цуканова С.А.,
відповідача - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в розмірі 133,57 гривень,
Державна податкова інспекція у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, ДПІ у м. Краматорську) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в розмірі 133,57 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач знаходить на обліку в ДПІ у м. Краматорську, як платник єдиного податку. На момент звернення до суду має податковий борг в розмірі 133,57 гривень, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно нарахованого платником єдиного податку на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 21.08.2012 року. Вказану заборгованість у добровільному порядку не сплатив, в результаті чого позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі до суду не надала.
Відповідно до вимог частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 21.08.2012 року за №2 270 000 0000 014286, що підтверджується випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії яких наявні в матеріалах справи. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську з 29.08.2012 року за №6093, що підтверджується довідкою №6093/10/18-314-12 від 29.08.2012 року про взяття на облік платника податків.
21.08.2012 року відповідачем була подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування, на підставі якої було видане свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2
ОСОБА_2 обрано вид діяльності згідно коду КВЕД 47.82 «роздрібна торгівля текстильними виробами, взуттям і одягом» зі ставкою 20%, як платник єдиного податку другої групи. Переведена на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 21 серпня 2012 року.
Згідно довідкою про наявність заборгованості перед бюджетом від 19.12.2013 року за ОСОБА_2 обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 133,57 гривень.
Статтею 67 Конституції України, визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та розміри, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву. (пункту 298.2 Податкового кодексу України).
Пунктом 293.1 статті 293 ПК України, визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).
Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, відповідач має заборгованість зі сплати заборгованості по єдиному податку в розмірі 133,57 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.
Пунктом 38.1 статті 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України, визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті єдиного податку підтверджується матеріалами справи, зокрема зворотнім боком облікової картки платника податку, станом на 31.08.2013 року та довідкою про наявність заборгованості перед бюджетом від 19.12.2013 року.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем у добровільному порядку не сплачена заборгованість в розмірі 133,57 гривень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 14, 16, 20, 38, 41, 54, 57, 61, 87, 95, 129, 291, 293, 295 Податкового кодексу України, статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в розмірі 133,57 гривень, задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку в розмірі 133 (сто тридцять три) гривні 57 копійок у рахунок місцевого бюджету міста Краматорська на розрахунковий рахунок 31517970700059, код платежу - 18050400, банк одержувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016.
Постанова прийнята та підписана в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 24 грудня 2013 року.
Постанова складена у повному обсязі 27 грудня 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.