"07" листопада 2013 р. справа № 808/3001/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі №808/3001/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоліт" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовано неправомірним не прийняттям відповідачем податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку із зазначенням як помилку, а саме: "місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", оскільки це не відповідає дійсності.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012р. позов було задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Так відповідач зазначає щодо відсутності протиправних дій щодо оскаржених правовідносин, оскільки реєстрація податкової накладної та формування квитанції про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної здійснюється у автоматичному режимі, також позивач не позбавлений можливості зареєструвати правильно оформлену податкову накладну. Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що договір про визнання електронних документів укладено з Мелітопольською ОДПІ.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.
Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що судом першої інстанції були досліджені всі обставини у справі та прийнято рішення з додержанням норм батіального та процесуального права.
Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач перебуває на обліку в Мелітопольській ОДПІ Запорізької області ДПС, з 15.01.1999 зареєстровано платником ПДВ, податковою адресою є: вул. Зіндельса, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316.
19.12.2008 між TOB "TEPMOЛIT" та Мелітопольською ОДПІ було укладено договір про визнання електронних документів № 286, відповідно до пп.1 п. 1 якого його предметом є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Вказаний договір надає платнику податків можливість подавати до органу ДПС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом (пп.2 п.1 договору).
Позивач направив до ДПС України для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні: №21 від 20.02.2013, № 18 від 19.02.2013, №25 від 28.02.2013, які було доставлено 20.02.2013 в 16:04:33, 25.02.2013 в 13:20:26, 28.02.2013 в 14:50:08 -відповідно. В графі "місцезнаходження (податкова адреса)" зазначених накладних адресою продавця вказано: 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Зіндельса, буд. 23.
Згідно з отриманими позивачем квитанціями №1 від 20.02.2013, 25.02.2013, 28.02.2013, зазначені податкові накладні не було прийнято відповідачем. Підставою для їх неприйняття зазначено помилку - "місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (а.с. 22, 24, 26).
Також судом було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що протягом періоду виписки позивачем спірних податкових накладних та надіслання їх в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПС України для здійснення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, місцезнаходження позивача було та залишається незмінним, а саме: вул. Зіндельса, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316, що відповідає відомостям стосовно місцезнаходження позивача, які внесені до ЄДР.
Також відповідно довідки з ЄДР, до реєстру не вносились записи про зміну місцезнаходження позивача, про не підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, як це передбачено ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (а.с. 45-49).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відповідно до п.4 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, встановлено, що місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог ст. 45 Податкового кодексу України та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246, цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.
Згідно з п. 9 вказаного Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:
1) наявність помилок;
2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.
Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.
Виходячи із наведених норм, змісту податкової накладної надісланої відповідачу для реєстрацію та надану суду, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не вказано та не доведено, порушення допущені позивачем в податкових накладних, що стали причиною відмови у її прийнятті та реєстрації.
Також колегія суду зазначає на безпідставні посилання відповідача що суд першої інстанції не взяв до уваги, що договір про визнання електронних документів укладено з Мелітопольською ОДПІ, оскільки відповідно до вищевказаного Порядку, реєстрація податкової накладної та формування квитанції про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної здійснюється ДПС, що також вбачається з квитанцій.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача по суті заявлених вимог.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі №808/3001/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоліт" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник