"12" грудня 2013 р. справа № 2-а-2862/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2011 року у справі №2-а-2862/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району про визнання дій протиправними щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення та одноразової компенсації не в повному обсязі , -
В липні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району в якому просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради у Заводському районі щодо не проведення перерахунку та не виплаті позивачу щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2011 рік та одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірах передбачених ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2011рік та одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірах передбачених ст.48 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто із розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат по щорічній допомозі на оздоровлення та 45мінімальних заробітних плат по одноразовій допомозі.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2011 року в частині позовних вимог за період з 01.01.2007 року по 21.01.2011 року позов залишено без розгляду з підстав передбачених ст.100 КАС України.
Вказана ухвала позивачем оскаржена не була.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2011 року у справі № 2-а-2962/11 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірним.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за період з 21 січня 2011 року, за відрахуванням фактично проведених виплат.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 першої категорії (а.с.5).
Відповідно до статті ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1категорії виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абзац 7 частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ).
Зі змісту ст. 1 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону № 796-ХІІ.
Згідно відповіді Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району за № 3419/02 від 15.06.2011 року відповідачу не надані повноваження щодо здійснення розрахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення . Дані повноваження надані Кабінету Міністрів України, які він здійснює при розробці проекту Державного бюджету України та при розробці відповідних постанов.(а.с.7).
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач по справі повинен був виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений період, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2011 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами.
В 2011 році нормативні акти Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не приймалося. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у 2011 році нарахування одноразової допомоги на оздоровлення також повинно здійснюватися відповідно до ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону та не може бути віднесено до реалізації права визначеного ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Колегія суддів вважає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» щодо надання права Кабінету Міністрів України встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань не можуть бути застосовані до визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки він вже встановлений ст. 48 зазначеного Законом, тому норма Закону в будь-якому випадку має вищу юридичну силу ніж постанова КМ України
В 2011 році змін та доповнень до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не вносилося. Тому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діє в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі кратному мінімальній заробітній платі.
Отже, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону №796 та у 2011 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік у відповідності до ст. 48 зазначеного Закону, а не в розмірах, передбачених Постановою КМУ від 12 липня 2005 року № 562.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно зобов'язання відповідача виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення з 21 січня 2011 року за відрахуванням фактично проведених виплат згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на час проведення виплати, з врахуванням проведених виплат.
За вищенаведених обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Постанова суду належним чином мотивована і за своїм змістом та формою відповідає вимогам закону, тому вимоги апеляційної скарги відповідача - задоволенню не підлягають.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.09.2011 року у справі № 2-а-2862/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бут оскаржена в касаційному порядку у встановлений законом строк.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник