"12" грудня 2013 р. справа № 2а/0470/14604/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авіас-2000" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року у справі № 2а/0470/14604/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авіас-2000" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби України про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ фірма «АВІАС-2000» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000882305 від 15.06.2012, податкової вимоги № 1801 від 23.11.2012.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача, що в наслідок помилки при формуванні сум за рахунок яких формується податковий кредит (ПДВ товару виробничих факторів), у позивача могли виникнути зобов'язання до бюджету, оскільки відповідно п. 209.2 ст. 209 ПК України в цьому випадку, не виникає зобов'язань до бюджету, а тільки збільшується сума яку товариство залишає в своєму розпорядженні акумулюючи її на спеціальному рахунку та використовує для виробничих цілей.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013р. у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки відповідач не надав доказів того, що позивач не сплатив до бюджету внаслідок отримання податкової пільги, та використав її не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.
Представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити.
Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що відповідачем вірно прийняте податкове повідомлення-рішення, оскільки позивачем включено суму до податкового кредиту за податковою накладною в порушення абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно матеріалам справи, позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01 січня 2009р. - Свідоцтво №100169224 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість Форми № 2-РС НБ № 039951.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ фірми «АВІАС-2000» (код ЄДРПОУ 24994073) з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських відносин із ТОВ «Орбаста» (код ЄДРПОУ 34314582) їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2012 року згідно податкових накладних: від 21.03.2012 за № 191; від 22.03.2012 № 192 та від 27.03.2012 № 193, за результатами якої складено акт № 1013/229/24994073 від 14 червня 2012р.
Перевіркою встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст. 201 ПК України, зокрема позивачем у березні 2012р. віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 36752,95 грн. в декларації з ПДВ від 19.04.2012 № 9020064991 за березень 2012 року по податковим накладним, не зареєстрованим постачальником ТОВ «Орбаста» у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та не надано додаток 8 до декларації з ПДВ за березень 2012р., а таким чином встановлено завищення податкового кредиту за березень 2012 року у сумі 36752,95 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000882305 від 15 червня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ фірми «АВІАС-2000» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем + 36753,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9188,25 грн.
23 листопада 2013р. прийнято податкову вимогу форми Ю № 1801 на загальну суму 37508,71грн.
Факт включення позивачем до податкового кредиту у березні 2012р. суму ПДВ 36752,95 грн. в декларації з ПДВ від 19.04.2012 № 9020064991 за березень 2012 року по податковим накладним, не зареєстрованим постачальником ТОВ «Орбаста» у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, позивачем не спростовується. Також позивач не спростовує того, що вказані податкові накладні не були зареєстровані контрагентом у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та також не спростовується неподання позивачем додаток 8 до декларації з ПДВ за березень 2012р.
Порядок формування податкового кредиту визначений ст. 198 ПК України.
Відповідно до вимог п. 201.14 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу ІІ цього Кодексу (п. 201.15 ст. 201 ПК України).
Згідно з п. 17 Порядку Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення (затвердженого наказом ДПА України 24.12.2010 № 1002, зареєстрованого в Мінюсті 29 грудня 2010 р. за № 1402/18697) реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.
Відповідно п. 8 розділу ІІІ Порядку Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (затвердженого наказом Мінфіну 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Мінюсті 20 грудня 2011 року за № 1490/20228) дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 8 розділу ІІІ Порядку № 1492).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 розділу V Кодексу).
Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).
Положеннями статті 201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.
Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за звітний період.
Відповідно до п. 123.2 ст. 123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги
Отже, порядок формування податкового кредиту єдиний, та встановлення такого порушення не звільняє суб'єкта господарювання, що використовує податкову пільгу, від відповідальності, визначеної ПК України.
З підстав встановлення відповідачем порушення застосування позивачем податкової пільги, правомірно застосовані санкції, які тягнуть за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги
Враховуючи викладене, доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авіас-2000" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року у справі № 2а/0470/14604/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авіас-2000" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби України про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник