"05" грудня 2013 р. справа № 811/636/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі № 811/636/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" звернулось в суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 №0000042240; №0000052240.
Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з оскарженими рішеннями та висновками відповідача щодо заниження прибутку та неправомірного формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Укроліяпром», ТОВ «Украгро-Група КМС», ТОВ «Адамант-Постач» з підстав нікчемність правочинів, оскільки придбання товару позивачем підтверджується та який використаний підприємством у господарській діяльності.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013р. позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що порушення встановлені та відображені у акті перевірки щодо заниження прибутку та формування податкового кредиту за правочинами які є нікчемними, а у ході розгляду справи вважають висновки перевірки не спростовані.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.
Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції.
Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги встановив, що за укладеними договорами позивачем було придбано послуги (товар) та використано в господарській діяльності, отже договори було належним чином та в повному обсязі виконано. Позивач має всю необхідну первинну документацію щодо якої було сформовано витрати та податковий кредит.
Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 15.01.2013 по 21.01.2013 відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Укроліяпром» за липень 2011 року, ТОВ «Украгро-Група КМС» за червень 2012 року по взаємовідносинам за травень 2012 року та ТОВ «Адамант-Постач» за травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 28.01.2013 за №17/22-4/36390340 (Т.2, а.с.35-71).
Перевіркою встановлені порушення: п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 203369 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 на суму 141036 грн., за ІІ квартал 2012 на суму 62333 грн.; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 182004 грн., в тому числі за липень 2011 року в сумі 122640 грн., за травень 2012 року в сумі 51084 грн., за червень 2012 року в сумі 8280 грн.
До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на Акти перевірки контрагентів позивача по господарським операціям з ТОВ «Укроліяпром», з ТОВ «Украгро-Група КМС», а також з ТОВ «Адамант-Постач» за вказаний період
За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013 №0000042240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 273006 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 182004 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 91002 грн., а також від 15.02.2013 №0000052240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 234536 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 203369 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 31167 грн.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Укроліяпром» та позивачем (покупець) укладений договір від 25.06.2010 № 25/06/10 щодо продажу насіння сої (Т.1, а.с. 75-77). Такою були укладені додаткові угоди, до вищевказаного договору, в тому числі № 1 від 20.12.2010, якою було продовжено термін дії договору до 31.12.2011 (Т.1, а.с. 78). Специфікацією №24, №25 від 05.07.2011, затверджена кількість товару, який підлягає поставці (Т.1, а.с. 82-83).
На підтвердження отримання насіння сої позивачем надано рахунки-фактури (Т.1, а.с.100-107), рахунком № 1 (Т.1, а.с. 108), видаткові накладні (Т.1, а.с. 113,116, 120, 122,124,129,130,137-138,145,149-150, 156-157), товарно-транспортні накладні (Т.1 а.с.114-115, 117-118, 121,123,125-128,131-136, 139-144,146-148, 151-155, 158-165) та платіжні доручення (Т.1, а.с. 203-205). ТОВ «Укроліяпром» виписані позивачу податкові накладні за липень 2011 року ПДВ на суму 824290,67 грн. (Т.1, а.с. 181-193).
Між ТОВ «Украгро-Група КМС» та позивачем (покупець) укладений договір від 15.10.2010 № 15/10/2010 щодо продажу насіння сої (Т.1, а.с. 84-86). В подальшому були укладені додаткові угоди, до вищевказаного договору, в тому числі № 3 від 29.12.2011, якою було продовжено термін дії договору до 31.12.2012 (Т.1, а.с. 89). Специфікацією № 29 від 10.05.2012, затверджена кількість товару, який підлягає поставці (Т.1, а.с. 90). На підтвердження отримання насіння сої позивачем надано накладну (Т.1, а.с. 166), товарно-транспортні накладні (Т.1 а.с. 167-173) та платіжні доручення (Т.1, а.с. 206). ТОВ «Украгро-Група КМС» виписана позивачу податкова накладна за червень 2012 року (по взаємовідносинам за травень 2011 року) на суму 49682,30 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 8280,38 грн. (Т.1, а.с. 194).
Між ТОВ «Адамант-Постач» та позивачем (покупець) укладений договір поставки від 01.02.2012 № АП-12/12 щодо продажу сої (Т.1, а.с. 91-95). Специфікаціями № 8 від 03.05.2012, №9 від 11.05.2012, № 10 від 16.05.2012, № 11 від 17.05.2012, затверджена кількість товару, який підлягає поставці (Т.1, а.с. 96-99). На підтвердження отримання насіння сої позивачем надано рахунки-фактури (Т.1, а.с. 109-112), видаткові накладні (Т1, а.с. 168, 170, 172, 174, 176, 178), товарно-транспортні накладні (Т.1 а.с. 179-180), платіжні доручення (Т.1, а.с.207-211). ТОВ «Адамант-Постач» виписані позивачу податкові накладні за травень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 51084 грн. (Т.1, а.с. 195-200). В подальшому позивачем було укладено договір на переробку насіння сої, дія якого була продовжена додатковими угодами (Т.1, а.с. 212-224). Виконання договору підтверджується актами приймання-передачі (Т.1, а.с. 225-229) та карткою рахунком (Т.1, а.с. 230-234).
Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що за вищезазначеним договорам позивачем було придбано послуги (товар) та використано у господарській діяльності та в наявності первинна документація.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку
Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для врахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Щодо правосуб'єктності контрагентів позивача, відповідачем сумнівів не зазначено.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентами зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договорів підтверджено матеріалами справи.
Отже, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача із цим контрагентами, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі № 811/636/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник