"12" грудня 2013 р. справа № 201/9751/13-а (2а/201/269/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
представників сторін:
позивача : - не з'явився
відповідача: - Кузнєцова О.П. (дов.від 08.02.2013 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська
на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 р. у справі № 201/9751/13-а (2а/201/269/2013)
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська
про визнання протиправними дій, -
"15" серпня 2013 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська в якому просила визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 починаючи з 13.03.2010 року з урахуванням повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та проводити такі виплати в майбутньому на весь час дії відповідного законодавства; зобов'язати відповідача виплатити недоотриману суму пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням соціальних виплат з яких здійснювалось відрахування страхових внесків.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 р. у справі № 201/9751/13-а (2а/201/269/2013) адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій - задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця на підставі довідки про заробітну плату від 23.11.2012 року; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_3 пенсії державного службовця з 14.08.2013 року на підставі довідки про заробітну плату від 23.11.2012 року з урахуванням зазначених в ній сум матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати у складі заробітної плати при обчисленні розміру пенсії.
Постанову суду мотивовано тим, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення та винагороди є складовою заробітної плати з якої призначається та перераховується пенсія, тому відмова включити до перерахунку пенсії вказані виплати є протиправною. Судом відмовлено в задоволенні вимог на майбутнє, оскільки захист ще не порушених прав суперечить завданням адміністративного судочинства.
Не погодившись з постановою суду, подано апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська, згідно яких особи, яків подають апеляційні скарги просять скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 р. у справі № 201/9751/13-а (2а/201/269/2013), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Управління ПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд прийшов хибного висновку щодо включення матеріальних допомог та індексації до складу заробітної плати, оскільки вони носять разовий характер та не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу» як складові частини заробітної плати державних службовців.
ОСОБА_3 не погоджується з періодом задоволення перерахунку, вважаючи, що задоволення позовних вимог з 14.08.2013 року обмежує право позивача на отримання недоплаченої суми пенсії, посилається на невірне застосування норм процесуального права.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_3, вийшла на пенсію державного службовця 13 жовтня 2010 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська.
14.08.2013 року ОСОБА_3 звернулась до відповідача з вимогою перерахувати пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати у складі заробітної плати при обчисленні розміру пенсії.
Листом №Ч-189 від 14.08.2013 року Управління ПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська відмовило позивачу в перерахунку пенсії, мотивувавши свою відмову тим, що зазначені виплати не входять до складу заробітної плати державного службовця, відповідно до ст.. 33 Закону України «Про державну службу», тому підстави для здійснення перерахунку відсутні
Суд першої інстанції, задовольняючи позов зазначив про неправомірність дій відповідача та вказав на наявність у позивача права на врахування при призначенні пенсії розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає можливим погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі Закон № 3723-XII) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Ст.2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Ч.2 ст. 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Ч.ч. 6, 7 цієї-ж статті визначено, що Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1 ст.35 Закону № 3723-XII, державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
З урахуванням викладеного, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, входять до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Зокрема частиною 1 даної статті передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Як не заперечується сторонами, суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, а також індексації заробітної плати нараховано та сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції, що матеріальна допомога на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, повинна враховуватись при обчисленні розміру його пенсії є правомірним, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії зокрема, стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788-XII, натомість положення Законів № 3723-XII та № 108/95-ВР є загальними. Подібна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 лютого 2012 року (справа №21-430а11) та з урахуванням ч.2 ст.244-2 КАС України врахована при винесенні рішення по справі.
Тобто, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс законне та обґрунтоване рішення, що не дає підстав для задоволення апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська.
Стосовно вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо незаконного обмеження судом права позивача на перерахунок пенсії шляхом встановлення іншої ніж вимагалась дати початку здійснення перерахунку пенсії, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи позивач 14.08.2013 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська з заявою про перерахунок пенсії. Тому саме з моменту звернення відповідач мав зобов'язання прийняти рішення про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 Колегія суддів звертає увагу на те, що пенсія є періодичним щомісячним платежем, тому позивач, отримуючи пенсію знала її розмір та могла звернутись за перерахунком в будь-який час.
Доводи апеляційних скарг спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 р. у справі № 201/9751/13-а (2а/201/269/2013) - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 р. у справі № 201/9751/13-а (2а/201/269/2013) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко