"12" грудня 2013 р.справа № 2а-5383/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2011 року по справі № 2а-5383 /11рік за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
В вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська визнати дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії з 01.09.2010 року не по нормі ч.4 ст.42 Закону України « Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії , що передує року звернення за перерахунком пенсії , а за 2007 рік - незаконними.
Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська провести перерахунок пенсії з 01.09.2010 року по нормі Закону України « Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати на одного працюючого в цілому по Україні за 2009 рік та сплачувати пенсію в розмірі 1154 грн.06 коп., а також зобов'язати виплатити різницю збитків між перерахованою та сплаченою сумами пенсій з 01.09.3010 року по час винесення рішення суду.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2011 року позов залишено без розгляду на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі Позивач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Просить ухвалу від 01 листопада 2011 року скасувати та прийняти нове рішення .
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 99 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернулась з позовною заявою 07.09.2011року в якій просила здійснити перерахунок з 01.09.2010 року по час винесення рішення суду.
Суд першої інстанції мотивує вказану ухвалу тим, що позивач мав можливість впродовж 2010-2011 року одержати від управління Пенсійного фонду як роз'яснення з приводу проведеного перерахунку, виписку із розпорядження про перерахунок пенсії, так і своєчасно оскаржити прийняті управлінням рішення щодо розміру нарахованої пенсії.
В той же час колегія не може погодитися з висновком суду щодо залишення без розгляду позовних вимог, оскільки пенсійні виплати носять періодичний характер, а тому суду при відкритті провадження в таких випадках необхідно перевіряти строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір. Тобто можливі випадки, коли в частині вимог позовну заяву слід залишити без розгляду (ч. 1 ст. 100 КАС), а в іншій частині - відкривати провадження у справі. В даному випадку відмова в поновленні строку та залишенні позову без розгляду є необґрунтованою.
Таким чином ухвала суду першої інстанції була винесена з порушення норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Таким чином у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково .
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2011 року у справі № 2а-5383 2011 рік - скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник