"07" листопада 2013 р. справа № 1170/2а-5279/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
за участю представників:
позивача: - Саратовцевої Л.І. (за дов. від 08.08.2013 року),
відповідача: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 27 «Даіра»
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року
у справі № 1170/2а-5279/11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 27 «Даіра»
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
У травні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин № 27 «Даіра» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 грудня 2011 року № 1844651520, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 239896,10 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 12 грудня 2011 року № 1844651520, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8082,93 грн., з яких 3,00 грн. за основним платежем та 8079,93 грн. штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 27 «Даіра» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні представники товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 27 «Даіра» наполягають на доводах та вимогах апеляційної скарги, заперечують проти задоволення апеляційної скарги відповідача.
Представник Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин №27 «Даіра» зареєстроване як юридична особа, з 01 жовтня 1996 року перебуває на податковому обліку в Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції Кіровоградської області на загальній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість з 09 вересня 2011 року.
Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області на підставі наказу №3022 від 17 жовтня 2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №27 «Даіра» з питань повноти декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з серпня 2008 року по серпень 2011 року, за результатами якої складено акт №1192/520/22209551 від 08 листопада 2011 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин №27 «Даіра», після перевищення загальної суми 300 000 гривень, від здійснення операцій з продажу товарів не зареєструвалося як платник податку на додану вартість у податковому органі за місцезнаходженням. Отже, починаючи з 01 січня 2008 року, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування відповідно до пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України.
На підставі акту Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області винесено податкове повідомлення-рішення №1844651520 від 12 грудня 2011 року, яким позивачу згідно підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 53.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 239896,10 грн., з яких 191913,48 грн. за основним платежем та 47982,62 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Судом встановлено, що згідно з поданою товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин №27 «Даіра» 31 січня 2008 року декларацією з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, доходи від продажу товарів (робіт послуг) за 2007 рік склали 316785,00 грн., тобто досягли і перевищили суму, встановлену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» для визначення необхідності обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість.
Між тим, досягнувши у грудні 2007 року граничного обсягу оподатковуваних операцій, сума яких сукупно перевищила 300000 грн., та підлягаючи обов'язковій реєстрації платником ПДВ у січні 2008 року, позивачем подано заяву про реєстрацію платником ПДВ лише 30 серпня 2011 року, зареєстрований платником ПДВ 09 вересня 2011 року. При цьому, причиною реєстрації вказано досягнення 29 серпня 2011 року обсягу оподатковуваних операцій, передбаченого пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України.
Пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач, підлягаючи обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість з січня 2008 року, та подавши до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію платником ПДВ у серпні 2011 року, порушив строки, установлені підпунктом «а» пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України, відповідно до абзацу 4 пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України та несе обов'язок з нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаний період, без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Періодом, протягом якого позивачем порушено вимоги податкового законодавства, слід вважати січень 2008 року - серпень 2011 року.
При визначенні Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби суми заниженого товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин № 27 «Даіра» податкового зобов'язання з ПДВ, об'єктом оподаткування визначено вчинювані позивачем операції з продажу товарів, за базу оподаткування взято вартість товарів, обчислену на підставі поданих позивачем щомісячних звітів за формою №ЗВР-1 за період з січня 2008 року по серпень 2011 року, а саме показник графи 4 (загальна сума розрахунків за звітний місяць), а датою виникнення у позивача податкових зобов'язань визначено момент оприбуткування у касі коштів, які отримано від покупців за реалізовані товари.
Виходячи з зазначених сум коштів, отриманих від покупців за реалізовані товари (надані послуги), зважаючи на те, що вчинювані позивачем упродовж січня 2008 року - серпня 2011 року операції з поставки покупцям товарів (послуг) є об'єктами оподаткування, визначеними статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 185 Податкового кодексу України, податковий орган обрахував податок за цими операціями поставки за основною ставкою 20 відсотків.
Як передбачено пунктом 54.3.2 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.
Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Таким чином, податковий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення №1844651520 від 12 грудня 2011 року, правомірно визначив товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин № 27 «Даіра» грошове зобов'язання з ПДВ за період з листопада 2008 року по серпень 2011 року.
Як вбачається зі звітів товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 27 «Даіра» про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою №ЗВР-1, суми проведених позивачем розрахунків податком на додану вартість не оподатковувалися.
Отже, перевищивши межу суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) у розмірі 300000 грн., позивач мав би право здійснювати утримання податку, що сплачується покупцями, лише за умови реєстрації його платником ПДВ у встановленому порядку. Не виконавши цього обов'язку, позивач несе відповідальність за ненарахування та несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.
Таким чином, відповідачем правомірно донараховано позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ за період з листопада 2008 року по серпень 2011 року у розмірі 191910,48 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визначенні розміру основного платежу у податковому повідомленні-рішенні №1844651520 від 12 грудня 2011 року допущена арифметична помилка при підсумовуванні донарахованих сум. Основний платіж має складати 191910,48 грн., тоді як у розрахунку помилково вказано 191913,48 грн. Отже, у податковому повідомленні-рішенні №1844651520 від 12 грудня 2011 року основний платіж у розмірі 3 грн. донараховано зайво.
Крім того, при визначенні суми штрафних (фінансових) санкцій податковим органом також допущена арифметична помилка при підсумовуванні штрафів, застосованих за заниження податкових зобов'язань за періоди листопад 2008 року - серпень 2011 року. Загальна сума штрафів має складати 47977,68 грн., тоді як у розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки №1192/520/22209551 від 08 листопада 2011 року помилково вказано 47982,62 грн.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що сума штрафних санкцій у зв'язку з донарахуванням грошових зобов'язань з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2011 року, які обчислені у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, в розмірі 8080,99 грн., суперечить пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Таким чином, з 47982,62 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №27 «Даіра» спірним податковим повідомленням-рішенням, 8079,93 грн. застосовано зайво, з них: 4,94 грн. - внаслідок арифметичної помилки, допущеної при підсумовуванні сум штрафів по періодах, 8074,99 грн. - через порушення пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 27 «Даіра» - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим