01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
23.12.13 № 910/24832/13.
Суддя Господарського суду міста Києва Полякова К.В., розглянувши матеріали
за позовом Адвоката Морозова М.В. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджі компані"
про розірвання договору підряду та стягнення грошщових сум
Адвокат Морозов М.А. звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровест" із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс Енерджи Компані" про розірвання договору підряду та стягнення (повернення) грошових коштів.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № б/н від 18.12.13 і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Положення частини 1 статті 1 Господарського кодексу України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, через норму ч. 1ст. 1 ГПК України реалізується принцип доступності правосуддя.
До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Водночас за змістом вказаної статті порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.
ГПК визначає перелік осіб, які вправі звертатися до господарських судів. У ч. 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України зазначено два види суб'єктів:
а) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні);
б) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі ст. 83 Цивільного кодексу України установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
Відповідно до ст. 80 ЦК юридична особа - організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Закон може обмежувати коло осіб, які мають право на звернення до суду з відповідним позовом, чи безпосередньо визначати таку особу.
Передання права на пред'явлення позову іншій особі не допускається, крім випадків, передбачених законодавчими актами.
Частина 1 статті 1 ГПК України також обмежує право на звернення до господарського суду за предметною ознакою - звернення допускається згідно з установленою підвідомчістю господарських справ.
Відповідно до ст. 22 цього ж Закону господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.
Деякими законодавчими актами встановлено, що до господарського суду допускається звернення не у власних інтересах. Тут мається на увазі право на звернення до суду з груповими та публічними позовами. У цьому вбачається застосування нових засобів захисту інтересів учасників господарського обороту. Залежно від особи, чиї права або інтереси захищаються в суді, можливі:
позови, що захищають публічні і державні інтереси;
позови, що захищають інтереси інших осіб;
позови, що захищають інтереси необмеженого кола осіб (групові).
Утім право на звернення до суду з такими позовами повинно бути встановлено законом.
У випадках, передбачених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування можуть звертатися до господарського суду на захист державних чи громадських інтересів.
Дослідивши текст позовної заяви, судом встановлено, що із позовом про розірвання договору підряду та стягнення (повернення) грошових коштів за договором підряду, укладеного між ТОВ "Елекстровест" та ТОВ "Коммерс Енерджи Компані", звернувся адвокат Морозов М.В. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровест".
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якій зазначається, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Підставою набуття права звернення із даним позовом до суду в інтерех ТОВ "Електровест", адвокат Морозов М.В. посилається на адвокатський контракт від 12.11.13 року.
Однак, відповідно до зазначеного адвокатського контракту Морозов М.А. набув повноваження представника ТОВ "Електровест", передбачених статтею 28 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 6 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що до адвокатської діяльності відноситься, зокрема, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Проаналізувавши вищевикладене, суд зазначає, що у даному випадку адвокат Морозов М.В. не може звернутися із позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровест", зазначивши себе позивачем, оскільки Морозов М.В., як адвокат, наділений лише повноваженнями представляти інтереси даної юридичної особи.
У відповідності до вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 63, ч. 3 ст. 63, 66 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні матеріали Адвоката Морозова М.А. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс Енерджи Компані" про розірвання договору підряду та стягнення (повернення) грошових коштів - повернути позивачеві без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя К.В. Полякова