"31" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/9709/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.,
представників сторін:
позивача : - не з'явився
відповідача: - Компанець А.Л. дов. від 18.07.13 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_3
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 р. у справі № 2а/0470/9709/12
за позовом ОСОБА_3
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови №136-10 від 23.07.2012 року, -
В серпні 2012 р. ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (далі - Інспекція ДАБК у Дніпропетровській області) № 136-10 від 23.07.2012 р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 99 1 80 грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку оформлення результатів перевірки та відсутністю у власності позивача нерухомого майна, стосовно експлуатації якого ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 р. у справі № 2а/0470/9709/12 (суддя Голобутовський Р. З.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано доведеністю правомірності і обґрунтованості винесення оскаржуваної постанови, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 р. у справі № 2а/0470/9709/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував тієї обставини, що на час винесення спірної постанови, замовлення зареєструвати право власності на нерухомий об'єкт відкрито на ім'я іншої особи, а тому ОСОБА_3 не може бути суб'єктом адміністративної відповідальності, оскільки не мала до даного нерухомого майна жодного відношення.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились позивач чи її представники . 31.10.2013 року до суду надійшло клопотання представника позивача, долучене до матеріалів справи, відповідно до якого представник позивача просить перенести розгляд справи на іншу дату, в зв'язку з необхідністю участі в іншому судовому засіданні. Судова колегія не знайшла підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки відповідно до копії довіреності позивач ОСОБА_3, уповноважила декількох представників для захисту власних інтересів, і пріоритетність участі в судових засіданнях визначається представниками особисто , а участь в іншому судовому засіданні при викладених обставинах одного з цих представників, не може слугувати причиною перенесення розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав заперечення щодо доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін судове рішення в даній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрована, як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 09.06.2004 р. і являється платником єдиного податку (а. с.38, 39).
Бабушкінською районною у місті Дніпропетровську радою на адресу Інспекції ДАБК направлено лист від 13.06.2012 р. № 15/29-197 з проханням здійснити перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 в межах повноважень Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області з метою з'ясування чи надавався дозвіл на будівництво магазину за вказаною адресою та матеріали направити до Бабушкінської міської ради в зв'язку з розглядом останньою звернення мешканців АДРЕСА_2. Порушником чинного законодавства зазначено ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (а. с.45).
13.07.2012 р. головним державним інспектором Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду Товпашко Р. М. на підставі наказу Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області від 20.03.2012 р. № 49ОД (а. с.15), вищевказаного листа Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 13.06.2012 р. № 15/29-197 та направлення на здійснення позапланової перевірки від 10.07.2012 р. № 971 (а. с.43) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і/або будівельних робіт Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 - «Будівля магазину продовольчих товарів», за результатами якої складено акт від 13.07.2012 р. (а. с.31).
Згідно даного акту перевірку проведено в присутності ФОП ОСОБА_3
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у 2011 р. (з її слів) під час виконання будівельних робіт з будівництва будівлі магазину продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 порушила вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: виконала будівельні роботи без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, що є порушенням ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На момент перевірки об'єкт «Будівля магазину продовольчих товарів» експлуатується, не будучи прийнятою в експлуатацію, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також з матеріалів справи вбачається, що у присутності позивача працівниками Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.07.2012 р., від підписання та отримання якого ОСОБА_3 відмовилась (згідно відмітки в протоколі) (а. с.32, 33).
Даним протоколом зафіксовано порушення позивачем ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», і зазначено, що відповідальність за допущення вказаного порушення передбачене абз.3 п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 23.07.2012 р. у приміщенні Інспекції ДАБК.
16.07.2012 р. Інспекцією ДАБК у Дніпропетровській області винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким згідно наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області № 9ПР від 16.07.2012 р., вимагалось зупинити експлуатацію об'єкта «Будівля магазину продовольчих товарів» за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.34, 35).
Примірники вищевказаних акту, протоколу та припису направлено поштою у зв'язку з відмовою ФОП ОСОБА_3 від їх отримання та підпису (а. с.29).
23.07.2012 р. на підставі акта перевірки від 13.07.2012 р. відповідачем винесено постанову № 136-10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою до ФОП ОСОБА_3 застосовано штраф у сумі 99 180 грн. (а. с.30), отримання якої позивачем не заперечується.
ОСОБА_3, заперечуючи будь-яке відношення до магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про скасування вищевказаної постанови, як незаконної.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з таких підстав:
Відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. №687-XIV (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
При цьому, за приписами пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553) підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для проведення відповідачем перевірки згідно листа органу місцевого самоврядування, складеного за зверненням мешканців - фізичних осіб.
За приписами п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) (далі - Закон № 3038) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Згідно ч.4 ст.41 Закону № 3038 посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Аналогічні положення містить п.11 Порядку № 553.
Отже, посадові особи Інспекції наділені повноваженнями щодо проведення перевірок (за наявності законних підстав), складання актів, протоколів, приписів та накладення штрафів, що свідчить про правомірність дій працівників Інспекції ДАБК.
За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Так, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив і не надав належної оцінки тій обставині, що працівниками Інспекції ДАБК відмову від підпису в протоколі чи акті перевірки не засвідчено сторонніми незацікавленими особами, які не є представниками суб'єкту владних повноважень, що проводить перевірку, а лише обмежився посиланням на посадову інструкцію Інспекції ДАБК з її повноваженнями.
Колегія суддів вважає правомірним наведення судом першої інстанції в оскарженій постанові положень Порядку № 553, оскільки саме цим Порядком керується відповідач при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, згідно п.18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Відповідно до п.19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Згідно п.20 Порядку № 553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Відповідно до п.21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Таким чином, положення Порядку № 553 не передбачають обов'язків працівників Інспекції ДАБК щодо засвідчення сторонніми особами відмови від підписання протоколу чи акту перевірки особою, яка перевірялась, тому вищенаведені доводи скаржника до уваги колегією суддів не приймаються.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідну відмітку про відмову ОСОБА_3 від підпису та отримання матеріалів перевірки містить і акт перевірки, і протокол, і припис.
Також не приймаються до уваги доводи скаржника про недоведеність факту її відмови від підпису акту перевірки, оскільки доказом такої відмови є саме цей акт, який за своєю правовою природою є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єктами господарювання.
Стосовно суті виявленого порушення колегія суддів зазначає наступне:
Частиною 8 статті 39 Закону № 3038 встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
У відповідності до абз.3 п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.94 р. № 208/94-ВР (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) (далі - Закон № 208) суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яносто мінімальних заробітних плат.
Як свідчить розрахунок категорії складності об'єкту «Будівля магазину продовольчих товарів» за адресою: АДРЕСА_1 який міститься у справі, відповідно до п.п.2.7.1 п.2.7 Додатку «П» ДБН 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» об'єкт можливо віднести до ІІІ категорії складності (а.с.41, 42).
ОСОБА_3, не спростовуючи наявності порушення, зазначає, що за даною
адресою закінченого будівництва не введеного в експлуатацію на ім'я ОСОБА_3 не зареєстровано.
Тобто, за позицією скаржника, за відсутності доказів належності об'єкта за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, застосування до останньої штрафних санкцій є протиправним.
У доказ того, що даний об'єкт не належить ОСОБА_3, скаржником надано суду повідомлення КП Дніпропетровського МБТІ № В/78317 на оплату 400 грн. на замовлення ОСОБА_6 № Вод/04652/02 (а. с.67), що за твердженням позивача свідчить про намір іншої особи «…зареєструвати право власності на цей об'єкт».
Суд першої інстанції встановив належність даного об'єкту позивачу на підставі листа ОСОБА_3 на адресу голови Дніпропетровської міськради від 30.05.2012 р. та службової записки від 23.07.2012 р. (а. с.64) та матеріали фото фіксації (а. с.27, 46), з яких вбачається, що позивач особисто допустила інспектора на об'єкт «Будівля магазину продовольчих товарів», розташований за адресою: АДРЕСА_1, та була присутня в приміщенні під час перевірки.
Згідно ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
При дослідженні вищезазначених доказів колегія суддів бере до уваги приписи ч.1 ст.70 КАС України, згідно якої належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, а також приписи ч.1 ст.71 КАС України, якою передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Так, колегія суддів вважає, що позивачем не надано суду доказів, які б спростували належність ОСОБА_3 об'єкту «Будівля магазину продовольчих товарів», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, або належності даного об'єкту іншій особі.
Вищевказане повідомлення КП Дніпропетровського МБТІ № В/78317 на оплату 400 грн. на замовлення ОСОБА_6 № Вод/04652/02 (а. с.67), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки і вказане повідомлення, і лист КП Дніпропетровського МБТІ на ім'я ОСОБА_6 від 20.08.2012 р. № 11150 (а. с.65, 66) стосуються замовлення на проведення інвентаризації самочинного побудованого об'єкту, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, в той час як матеріали перевірки стосуються об'єкту, розташованого по АДРЕСА_1.
Також колегією суддів не приймаються до уваги матеріали фотофіксації, надані відповідачем (а. с.27, 46), оскільки з даних фотокопій не вбачаться, що фото зроблені саме в приміщенні магазину, розташованого по АДРЕСА_1.
Отже, доводи скаржника про те, що фото не є належними доказами у даній справі, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Водночас, колегія суддів в якості доказу належності даного об'єкту ОСОБА_3 бере до уваги лист самої ОСОБА_3, направлений на адресу голови Дніпропетровської міськради від 30.05.2012 р., яким ОСОБА_3 зверталась з проханням надати розпорядження відповідним службам на підготовку правовстановлюючих документів для оренди земельної ділянки під капітальною забудовою - магазин по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:0106:03954), що, як зазначено в даному листі, належить їй на підставі договору купівлі-продажу № 85/05 від 25.05.2006 р. (а. с.45).
Щодо посилань скаржника на те, що судом першої інстанції не досліджено правомірність віднесення даного об'єкту нерухомості до III категорії складності, що вплинуло на розмір штрафу, то позивачем всупереч вимог ч.1 ст.71 КАС України, не надано доказів, які б свідчили про належність об'єкту по АДРЕСА_1 до іншої категорії складності, ніж та, що визначена відповідачем у вищевказаному розрахунку категорії складності об'єкту (а. с.41, 42).
З огляду на викладене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не вбачає підстав для скасування спірної постанови Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області № 136-10 від 23.07.2012 р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 99 1 80 грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 р. у справі № 2а/0470/9709/12 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 р. у справі № 2а/0470/9709/12 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко