"16" липня 2013 р. справа № 2а-6577/10/0870
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року
у адміністративній справі № 2а-6577/10/0870 за позовом ПАТ "Мотор Січ" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року задоволено адміністративний позов ПАТ "Мотор Січ", та скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя №0000690802/0 від 07.07.2010 року та № 0000690802/1 від 12.08.2010 року про зменшення ВАТ "Мотор Січ" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 490329,56 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач по справі подав апеляційну скарга в якій посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків судів положенням підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 6.5 статті 6, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", просить скасувати ухвалене у справі судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судом норм матеріального права та дотримання ним процесуальних норм, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог СДПІ виходячи з ниченаведеного.
Судом встановлено, що оскаржуване позивачем у цій справі податкове повідомлення-рішення №0000690802/0 від 07.07.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 року на 503977 гривень (а.с.81), прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя на підставі акту 200/08-02/14307794 від 23.06.2010 року (а.с.63-66), складеного за результатом позапланової виїзної перевірки ВАТ "Мотор Січ" з питання правильності обчислення від'ємного значення ПДВ за квітень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по ПДВ.
За результатом адміністративного оскарження, рішенням СДПІ про розгляд скарги №8519/10/25-016 від 12.08.2010 року (а.с.86-66) скарга ВАТ "Мотор Січ" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000690802/0 від 07.07.2010 року - без змін, у зв'язку з чим було винесено податкове повідомлення-рішення №0000690802/1 від 12.08.2010 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 503977 гривень (а.с.85), яке також є предметом оскарження у цій справі, з урахування заяви про уточнення позовних вимог (а.с.247), відповідно якої позивач не оскаржує донарахування податкових зобов'язань в розмірі 13647 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зменшення у податковому обліку позивача за квітень 2010 року бюджетного відшкодування на 503977 гривень згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0000690802/0 від 07.07.2010 року та № 0000690802/1 від 12.08.2010 року, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки № 200/08-02/14307794 від 23.06.2010 року про порушення позивачем норм пп.3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.п. 4.1, 4.3 ст. 4, пп.6.1.1 п.6.1, п. 6.5 (а) ст. 6, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп.пп.7.3.1, 7.3.6 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4, пп.пп.7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97, пп.5.12.2 п.5.12 Порядку заповнення та подачі податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року, у зв'язку з завищенням позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на суму 503977 грн.
Під час вирішення спору у цій справі судом першої інстанції встановлено, що 27.01.2010 р. між позивачем та ЗАТ "Українські вертольоти" укладено договір №1201/10-К(ЭРО), за умовами якого та акту виконаних робіт №481 від 09.08.2010 року, позивач виконував роботи з оцінки технічного стану двигунів ТВ3-117ВМ, АИ-9В при збільшенні ресурсу технічного стану, надав консультаційні послуги з оцінки технічного стану цих двигунів, забезпечив технічний супровід експлуатації цих двигунів (а.с.14-18). Розрахунки за цим договором здійснювались в формі попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 298 від 30.04.2010 року, згідно якого ВАТ "Мотор Січ" отримав оплату за збільшення ресурсних показників двигуна ТВЗ-117(440).
З урахуванням фактичних обставин договірних відносин між ВАТ "Мотор Січ" і ЗАТ "Українські вертольоти" та їх виконання, за змістом яких надані позивачем послуги ЗАТ "Українські вертольоти", пов'язані зі зміною певних характеристик авіаційного виробу, що визначають його якість як властивість задовольняти певні потреби споживача - експлуатанта авіаційної техніки, який експлуатує авіаційну техніку за межами митної території, оскільки послуги з подовженню ресурсів авіаційних двигунів надаються за місцем розташування такої техніки - у Республіці Судан, суд першої інстанції керуючись приписами до п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 р. (далі - закон № 168/97) правильно зазначив, що місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику, як зазначено в пп. "г" п.6.5 ст. 6 Закону №168/97, а у даних спірних правовідносинах надані позивачем послуги з підвищення ресурсу двигунів ЗАТ "Українські вертольоти" не є об'єктом оподаткування, як зазначено в пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 цього ж Закону.
На підставі аналізу положень п.1.5 Правил сертифікації виробництва авіаційної техніки (розділи F, G частини 21 Авіаційних правил України "Процедури сертифікації авіаційної техніки"), затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 703 від 14.12.2000 року, п.2.1 Правил сертифікації експлуатантів, затверджених Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації 20.09.2005 року за № 684, та ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" № 30-93 від 08.04.1993 року, в яких наведено визначення «якість продукції», суд першої інстанції правильно визнав помилковим розуміння податковим органом значення терміну «ресурс» двигуна, як терміну дії якісної характеристики, оскільки надані позивачем ЗАТ "Українські вертольоти" послуги (робота) по зміні якісних техніко-економічних характеристик рухомого майна в дійсності змінили властивості цього майна як виробу, придатного до експлуатації та задоволення потреб споживача, і відповідно ресурс двигуна є саме якісною характеристикою такого виробу, що дозволяє використовувати його за цільовим призначенням та забезпечувати безпека польоту.
Судова колегія повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки авіаційна техніка, що належить ЗАТ "Українські вертольоти" експлуатується за межами митної території послуги з подовження ресурсів авіаційним двигунам надаються за місцем розташування такої техніки у Республіці Судан.
Відповідно до п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 закону № 168/97, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
За визначенням пункту 1.4 статті 1 зазначеного Закону поставка послуг будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.
Підпунктом "а" п.6.5 ст.6 закону № 168/97 передбачено, що місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д"- "е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.
Підпунктом "г" п. 6.5 ст.6 цього Закону визначено, що місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері: культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг; діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування); оцінки нерухомого майна (нерухомості); проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику.
Виходячи з приписів вказаних вище норм, оскільки ресурси та строки служби є одними із техніко-економічних характеристик споживчих властивостей двигуна, які складають та визначають його якість, виконані ВАТ "Мотор Січ" роботи з продовження ресурсу двигуна є зміною його якісних характеристик.
Таким чином, в даному випадку, місцем поставки послуг у відповідності до п.п. "г" п. 6.5 ст.6 закону № 168/97 вважається місце, де фактично були надані такі послуги, а матеріалами справи повністю підтверджено, що місцем надання послуг є Республіка Судан, надані ВАТ "Мотор Січ" послуги з підвищення ресурсу двигунів ЗАТ "Українські вертольоти" не є об'єктом оподаткування в розумінні п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 закону № 168/97
Погоджується судова колегія також з висновками суду першої інстанції в частині вирішення виниклого у цій справі спору з приводу формування позивачем у квітні 2010 року суми податкового кредиту з ПДВ, сплаченого митним органам відповідно до вантажно-митних декларацій: № 112000011/2010/000844 - насос-регулятор НР-ЗВМ, № 112000011/2010/000716 - привід-генератор ГП23-4, № 112000011/2010/000731 - комплектуючий агрегат до авіадвигуна Д-18Т профіль "РДН", №112000011/2010/000734 - маслонасос управління реверсом МУР-18Т, № 12000011/2010/000900 - газотурбінний привід АИ-20ДМЭ, №112000011/2010/000882 - оброблюючий центр моделі 2В623ПМФ4, у 24 графі яких зазначено характер (тип) угоди - код « 84» (інші випадки, які не передбачають розрахунки за товар), який відповідає змісту правочину, на виконання якого здійснюється поставка матеріальних цінностей та відображає спосіб розрахунків за поставлений товар, що узгоджується з переліком, встановленим наказом Державної митної служби України №1048 від 12.12.2007 року.
Доводи апеляційної скарги податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту за квітень 2010 року в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 закону № 168/97 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, якими підтверджується митне оформлення ввезених матеріальних цінностей здійснено позивачем відповідно до ст.ст.70-86 Митного Кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року №574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" та інструкції про її заповнення.
Згідно пп.3.1.2, пп.7.3.6, пп.7.5.2 Закону № 168/97, об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі "імпорт" або "реімпорт". При цьому з метою оподаткування до імпорту також прирівнюється ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю - резиденту або іншій особі за дорученням такого лізінгодавця) застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно); в момент розмитнення товару у імпортера виникає обов'язок сплати митним органам ПДВ з вартості товару, що оформлюється у митному режимі "імпорт", після чого у платника податку виникає право на податковий кредит, яким позивач користувався впродовж перевіряємого періоду.
Тобто, формування податкового кредиту Закон № № 168/97 пов'язує з надмірною сплатою цього податку, чи то постачальнику, чи то митному органу, а також з обов'язковою умовою використання товару (послуги) у господарській діяльності платника податку, але не з наявністю грошових розрахунків з постачальником. При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що діюча на той час редакція закону 168/97 не містить визначення терміну "придбання", а за загальним правилом перехід права власності може бути пов'язано як з купівлею-продажем речі, так і з іншими формами набуття цього права.
Підпунктом 7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97 передбачено, що документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація (далі ВМД), оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель. У зв'язку з забороною на надання відстрочок сплати податкових зобов'язань, підприємство сплачує митним органам ПДВ, пов'язаний з імпортом, грошовими коштами, що зазначено у наданих суду ВМД.
Таким чином податком на додану вартість оподатковуються ввезені товари з-за меж митного кордону України в режимі імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду, за умови їх підтвердження ВМД.
Судом першої інстанції встановлено, що за умовами договорів, укладених позивачем з контрагентами, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ "Мотор Січ". Отримане за ВМД майно поставлене позивачу в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту, пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що оформлення ВМД позивачем здійснювалось у зв'язку з реалізацією підприємством своєї господарської компетенції: виконання гарантійних зобов'язань, вартість яких включена до вартості виробу щодо якого надається гарантія, здійснення продажу послуги та купівлі послуги у нерезидента; під час проведення зазначених господарських операцій позивачем здійснювалося придбання права власності на майно, що ввезене на митну територію України, підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД, у зв'язку з чим ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення, правомірно включений позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2010 року .
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів приходить висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку скасувавши податкові повідомлення-рішення, винесені спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя №0000690802/0 від 07.07.2010 року та № 0000690802/1 від 12.08.2010 року про зменшення ВАТ "Мотор Січ" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 490329,56 грн.
Оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи повно і правильно встановив обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до пенкту першого частини першої статті 198 та статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: Л.М. Нагорна