"05" вересня 2013 р. справа № 405/42/13-а (2а/405/5/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.,
без представників сторін;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 січня 2013 р. у справі № 405/42/13-а (2а/405/5/13)
за позовом ОСОБА_2
до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради
про скасування рішення, -
В січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради в якому просив скасувати рішення відповідача від 07.04.2011 року №332 «Про зняття з квартирного обліку військовослужбовців, звільнених у запас або відставку» в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_2; поновити ОСОБА_2 на квартирному обліку Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради з 28.01.1994 року в першочерговий список осіб військовослужбовців, звільнених у запас або відставку.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 січня 2013 р. у справі № 405/42/13-а (2а/405/5/13) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про скасування рішення.
Ухвалу суду мотивовано тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 січня 2013 р. у справі № 405/42/13-а (2а/405/5/13), як таку що винесена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що суд не врахував того, що відповідач є органом місцевого самоврядування, а тому даний спір є публічно правовим, а тому на нього поширюється юрисдикція адміністративного суду.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2, як військовослужбовець запасу перебував на черзі квартирного обліку при виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради з 28.01.1994 року. Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 07.04.2011 року №311 «Про зняття з квартирного обліку військовослужбовців, звільнених у запас або відставку» позивача знято з квартирного обліку військовослужбовців, як такого, що не проживає в місті Кіровограді.
Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом порушеного права.
Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, керувався приписами ст.. 109 КАС України, якими передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати порядку адміністративного судочинства. Висновок суду ґрунтувався на тому, що відповідно до ст.15 Цивільно-процесуального кодексу України, вирішення спорів, що виникають із житлових відносин розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 цього Кодексу справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях визначено державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Законом України «Про державну службу» також встановлено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Із наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою.
Частиною другою статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до статті 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності та спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з цієї служби.
Таким чином, під компетенцією адміністративних судів необхідно розуміти підвідомчість справ, що виникають із публічно-правових відносин і, зокрема, військових публічно-правових відносин.
Правові та соціальні гарантії військовослужбовців та членів їх сімей встановлено Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Статтею 12 цього Закону передбачений обов'язок держави забезпечити військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно - правовими актами. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання. Такі жилі приміщення надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби.
Відповідно до п. 29 Постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями" військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій службі до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що між сторонами виник спір, пов'язаний із проходженням позивачем публічної служби, а відтак, даний спір є публічно-правовим і відноситься до адміністративної юрисдикції.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що ухвала суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 204, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 січня 2013 р. у справі № 405/42/13-а (2а/405/5/13) - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 січня 2013 р. у справі № 405/42/13-а (2а/405/5/13) - скасувати.
Справу № 405/42/13-а (2а/405/5/13) направити до Ленінського районного суду м. Кіровограда для продовження розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко