25 грудня 2013 року Справа № 803/2514/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Новак Л.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Забожчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх справ України у Волинській області про визнання незаконним та зобов'язання змінити наказ №360о/с від 05.11.2013 року в частині формулювання причини звільнення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Міністерства Внутрішніх справ України у Волинській області (далі - УМВС України у Волинській області) про визнання незаконним та зобов'язання змінити наказ №360о/с від 05.11.2013 року в частині формулювання причини звільнення за пунктом 64 «ж» Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України на пункт 65 «а» даного Положення та зобов'язання зарахувати до вислуги років пільговий період проходження військової служби в період з 22.05.1989 року по 27.05.1991 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 01.10.1991 року, з лютого 2013 року працював на посаді слідчого слідчого відділу Ковельского МВ УМВС України у Волинській області, за час перебування на службі отримав спеціальне звання підполковника міліції, має військове звання матрос. Наказом УМВС України у Волинській області №360 о/с від 05.11.2013 року позивача було звільнено з органів Міністерства внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі пункту 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Згідно наказу вислуга років на день звільнення складає: в календарному обчисленні - 24 роки 01 місяць 11 днів, пільгової немає.
Позивач не погоджується з підставою звільнення і обчисленням вислуги років, вказує на те, що відповідачем порушено вимоги Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу». Зазначає, що під час звільнення йому не було враховано період проходження строкової військової служби на півночі відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».
В зв'язку з наведеним, просить суд визнати незаконним та зобов'язати змінити наказ №360о/с від 05.11.2013 року в частині формулювання причини звільнення за пунктом 64 «ж» Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням) на пункт 65 «а» даного Положення у відставку (із зняттям з військового обліку): при досягненні віку, встановленого пунктом 7 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування у запасі осіб, які мають відповідні військові звання та зобов'язати зарахувати до вислуги років пільговий період проходження військової служби з 22.05.1989 року по 27.05.1991 року.
Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав, у ньому викладених, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в письмових запереченнях та у судовому засіданні адміністративний позов не визнала, мотивуючи наступним.
Зазначила, що підстав для зміни наказу №360о/с від 05.11.2013 року в частині формулювання причини звільнення немає, оскільки пункт 65 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 19.07.1991 року, передбачає звільнення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за віком при досягнення граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання, яким для осіб середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішнього служби є вік 45 років. Зазначає, що позивач був звільнений у спеціальному званні «підполковник міліції» і на день звільнення досяг віку 42 роки.
Також вказує на те, що до вислуги років для призначення пенсії позивачу було зараховано період служби в органах внутрішніх справ - 22 роки 01 місяць 08 днів та дійсну строкову службу в Збройних Силах - 02 роки 00 місяці 03 дні, яка зарахована в календарному обчисленні на підставі постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року та постанови Ради Міністрів СРСР №1290 від 15.12.1990 року.
За таких обставин, в задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Правовий статус позивача, в тому числі відносини проходження служби, а також питання звільнення з органів внутрішніх справ врегульовано Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 19.07.1991 року.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про міліцію» Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі поданого ним рапорту від 30.10.2013 року та подання Ковельського МВ УМВС (з обслуговування міста Ковеля та Ковельського району) УМВС України у Волинській області №3/3227 від 18.11.2013 року наказом УМВС України у Волинській області №360о/с від 05.11.2013 року був звільнений з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 19.07.1991 року (далі - Положення).
З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2013 року позивач звернувся в УМВС України у Волинській області із заявою, у якій просив включити до вислуги років період служби в Збройних Силах СРСР з 1989 по 1991 роки, який не був врахований при звільненні, а також змінити підставу звільнення з органів внутрішніх справ з пункту 64 «ж» на пункт 65 «а».
За результатами розгляду вказаної заяви листом відповідача №3/7-226/І від 16.12.2013 року ОСОБА_1 було повідомлено про відсутність підстав для перегляду строку вислуги років та призначення пенсії по лінії МВС.
Надаючи оцінку правомірності винесено наказу та наявності підстав для його зміни в частині формулювання причини звільнення за пунктом 64 «ж» Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на пункт 65 «а» даного Положення суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 64 «ж» Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Пункт 65 «а» вказаного Положення передбачає звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.
Згідно з пунктом 7 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх особи середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань перебувають на службі в органах внутрішніх справ до певного віку, зокрема, особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби - 45 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на час звільнення працював на посаді слідчого слідчого відділення Ковельського МВ УМВС (з обслуговування міста Ковеля та Ковельського району) УМВС України у Волинській області та був звільнений у спеціальному званні «підполковник міліції», судом також встановлено, що позивач був звільнений у віці 42 роки.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для зміни наказу УМВС України у Волинській області №360о/с від 05.11.2013 року в частині формулювання причини звільнення за пунктом 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на пункт 65 «а» даного Положення.
Разом з тим, як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 був поданий рапорт про звільнення його з органів внутрішніх справи саме за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх особи середнього, старшого і вищого начальницького складу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову в частині визнання незаконним та зобов'язання змінити наказ №360о/с від 05.11.2013 року щодо формулювання причини звільнення за пунктом 64 «ж» Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України на пункт 65 «а» слід відмовити.
На думку суду, не підлягає до задоволення також позовна вимога про зобов'язання відповідача зарахувати до вислуги років пільговий період проходження військової служби в період з 22.05.1989 року по 27.05.1991 року з огляду на таке.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» встановлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.
Відповідно до пункту 4 постанови Ради Міністрів СРСР №1290 від 15.12.1990 року «Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ і допомоги цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім'ям» дійсна строкова військова служба, крім періодів, які підлягають зарахуванню у вислугу років на пільгових умовах, передбачених для військовослужбовців військових частин, штабів і установ діючої армії, військовослужбовців, які проходили службу або перебували у полоні в період Великої Вітчизняної війни, які приймали участь у роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильсьікй АЕС або безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності чи репресованих, зараховується у вислугу років для призначення в календарному обчисленні.
З військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та довідки військової частини 09703 №3098 від 17.10.2008 року вбачається, що позивач проходив строкову військову службу в період з 22.05.1989 року по 27.05.1991 року у військовій частині 42976 (в/ч09703), яка дислокувалася в районі Крайньої півночі міста Северодвінськ Архангельської області.
Отже, період проходження позивачем строкової військової служби підлягає зарахуванню у вислугу років для призначення пенсії у календарному обчисленні, оскільки служба в умовах Крайньої півночі не підпадає під дію пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року та пункту 4 постанови Ради Міністрів СРСР №1290 від 15.12.1990 року.
Як слідує матеріалів справи, позивачу оголошено вислугу років для призначення пенсії, яка на день звільнення склала в календарному обчисленні - 24 роки 01 місяць 11 днів. До даного періоду включено службу в органах внутрішніх справ 22 роки 01 місяць 08 днів та дійсну строкову службу в Збройних Силах - 02 роки 00 місяці 03 дні, яка зарахована в календарному обчисленні.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
З огляду на наведене, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 19.07.1991 року, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх справ України у Волинській області про визнання незаконним та зобов'язання змінити наказ №360о/с від 05.11.2013 року в частині формулювання причини звільнення та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 30 грудня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А.Лозовський