ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
20 грудня 2013 року № 813/4014/13-а
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Сидор Н.Т.,
за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,
позивач не прибув,
представники позивача не прибули,
представника відповідача Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Туганової Н.С.,
відповідача державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живка М.О.,
відповідача державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Туганова Н.С.,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живка Михайла Олександровича, державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Туганової Наталії Семенівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5, про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, з врахуваннях заяв про зміну предмету позову, про уточнення позовних вимог, до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живка Михайла Олександровича (далі - Живко М.О.), державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Туганової Наталії Семенівни (далі - Туганова Н.С.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5), з наступними позовними вимогами:
- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 674616 від 02.03.2013 року;
- визнати протиправним та скасувати запис про право власності № 260413 від 28.02.2013 р.
- визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живко М.О. щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про склад 3/5 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живко М.О. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме аайно № 1814296 від 19.04.2013 року, яким вказано склад 3/5 частки ОСОБА_5 у житловому будинку АДРЕСА_1.
- визнати незаконними та скасувати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2761617 від 22.04.2013 року;
- зобов'язати Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом виключення відомостей про склад 3/5 ідеальних частки житлового будинку АДРЕСА_1 та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 28.02.2013 року номер запису про право власності 260413, що здійснена державним реєстратором Тугановою Н.С.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі, вийшовши за межі належних повноважень та, без достатніх правових підстав, здійснили реєстрацію права власності на користь третьої особи на окремі приміщення житлового будинку АДРЕСА_1, оскільки позивачу та третій особі вказаний будинок належить на праві спільної часткової власності з ідеальними частками: 2/5 ідеальних частини будинку належить позивачу, 3/5 - третій особі.
Позивач та його представники в судове засідання не з'явилися, подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, з урахуванням уточнених вимог, просили такі задовольнити.
Відповідач Державний реєстратор на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Туганова Наталія Семенівна та представник відповідача Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції у Львівській області в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_7 заперечила в повному обсязі, просила в позові відмовити за безпідставністю.
Відповідач Державний реєстратор на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живко Михайло Олександрович проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях, наданих суду, зокрема зазначає, що у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав для відмови чи зупинення реєстраційної дії щодо державної реєстрації права власності на 3/5 ідеальних частини житлового будинку АДРЕСА_1, зобов'язаний був провести такі. В задоволенні позову ОСОБА_7 просив відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_7 заперечив повністю, просив в задоволенні таких відмовити за безпідставністю.
Заслухавши пояснення представників відповідачів та представника третьої особи, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивачу та третій особі будинок у АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності, а саме.
Позивач ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.1999 року та реєстраційного посвідчення віл 07.02.2000 року за № 036817 набула право власності на 2/5 частини будинку АДРЕСА_1.
Третя особа ОСОБА_5 згідно з договором дарування укладеним 15.06.1988 року та зареєстрованим в реєстрі за № 3996 прийняла у дар 3\5 частини цього будинку, який вцілому складається з п'яти кімнат жилою площею 81, 6 кв.м. та двох кухонь та розміщений на земельній ділянці розміром 600 кв. м.
Вказаними правовстановлюючими документами визначено ідеальні частки співвласників без визначення конкретних приміщень (кімнат).
Право власності за ОСОБА_5 на належні їй 3/5 частини будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано 28.02.2013 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції у Львівській області Тугановою Н.Т.
Державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції у Львівській області Живко М.О. 19.04.2013 року прийнято рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_5 в частині визначення складу частки 3/5 будинку по АДРЕСА_1 та зареєстровано вказані відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Позивач не погоджується з правомірністю дій державних реєстраторів, що і слугувало підставою для звернення позивача до суду. Зокрема, як вбачається із місту позову, позивач суть порушеного права, за захистом якого звернувся в суд, вбачає у прийнятті рішення про державну реєстрацію, державній реєстрації відомостей про склад частки 3/5 ОСОБА_5 та наявності таких відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Особливості реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон) та «Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Порядок).
Згідно ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачає обов'язковість державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.1 ст.15 даного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
З наведених вище норм вбачається, що реєстраційний орган повинен перевіряти відсутність підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, встановлювати факт відсутності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень, та при наявності таких підстав приймає рішення про зупинення державної реєстрації прав або відмовляє в такій реєстрації.
Відповідно до ст.24 Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено зокрема, у разі, якщо, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Статтею 19 Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
5) рішень судів, що набрали законної сили;
6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №703 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.
Судом встановлено, що Державним реєстратором на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського міського управління юстиції Тугановою Н.С. 02.03.2013 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_5, поданої 28.02.2013 року (реєстраційний номер заяви 324162), прийнято рішення № 674616 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого державний реєстратор вирішив провести державну реєстрацію права приватної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційну справу.
У картці прийому заяви № 629353 від 28.02.2013 року, серед документів поданих до заяви, третьою особою, як документ, що підтверджує виникнення право власності, подано договір дарування від 15.06.1988 року, зареєстрований в реєстрі за № 3996 старшим державним нотаріусом п'ятої Львівської державної нотаріальної контори Ткачук Г.І.
В результаті проведення державної реєстрації права власності, 02.03.2013 року відповідачем Державним реєстратором прав на нерухоме майно Тугановою Н.С. видано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 91293).
Судом встановлено, що у вказаному витязі, як і у рішенні про проведення державної реєстрації Державного реєстратора на нерухоме майно Туганової Н.С. від 02.03.2013 року містяться відомості про належність ОСОБА_5 на праві приватної власності 3/5 частини будинку по АДРЕСА_1, проте не має відомостей про склад 3/5 частини будинку.
На переконання суду рішення та дії відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно Туганової Н.С. не порушують прав позивача. З огляду на це, суд вважає, що Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Туганова Н.С. під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 674616, та вчинення дій на його виконання, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а отже вимоги позивача про скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 674616 від 02.03.2013 року, визнання протиправним та скасування запису про право власності № 260413 від 28.02.2013 року є безпідставними і не підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що Державним реєстратором прав на нерухоме майно Живко М.О. 19.04.2013 року прийнято рішення № 1814296 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 від 19.04.2013 року, та встановлення того факту, що у розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 16231846101, не вказано складу частки третьої особи.
На підставі наведеного, відповідач Державний реєстратор прав на нерухоме майно Живко М.О. вирішив внести зміни до запису про нерухоме майно з реєстраційним №16231846101 в частині визначення складу частки 3/5 ОСОБА_5, які зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Як з'ясовано судом, 19.04.2013 року цим же відповідачем видано витяг (індексний номер витягу 2682111), у розділі «додаткові відомості» якого визначено перелік приміщень та їх площу, що входять до 3/5 ідеальної частки ОСОБА_5, та складається з загальної площі 125,7 кв.м. та житлової 48, 6 кв.м.
Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Живко М.О. від 22.04.2013 року №1862259 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку з опискою в імені та по-батькові, запис ОСОБА_5 вирішено змінити на ОСОБА_5.
Із заперечень відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно Живко М.О., правомірність своїх дій під час прийняття рішення 19.04.2013 року №1814296, підтверджує наявністю у матеріалах реєстраційної справи довідки ОКП «БТІ та ЕО» вих. №3/3429 від 28.03.2013 року, та відсутністю законодавчих підстав для відмови у вчиненні реєстраційної дії щодо визначення складу частки 3/5 ОСОБА_5.
Судом встановлено, що ОКП «БТІ та ЕО» 28.03.2013 року ОСОБА_5 видано довідку за вих. № 3/3429, відповідно до змісту якої, згідно інвентаризаційних матеріалів ОКП «БТІ та ЕО» станом на 28.03.2013 року, перелічено приміщення, що входять до 3/5 ідеальних частки будинку по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_5, та приміщення, що входять до складу 2/5 ідеальних часток, що належать ОСОБА_7
Виходячи із змісту ст. 19 Закону, державна реєстрація прав проводиться, серед іншого на підставі договорів, укладених в порядку передбаченому законодавством, а також на підставі інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно.
Реєстрація права власності за ОСОБА_5 з визначенням розміру частки у 3/5 проведена 28.02.2013 року на підставі договору дарування від 15.06.1988 року, зареєстрованого в реєстрі старшим державним нотаріусом п'ятої Львівської державної нотаріальної контори Ткачук Г.І. за № 3996. Відповідно до п.1 договору дарування, предметом договору є 3/5 частин жилого будинку у місті АДРЕСА_2, та складається вцілому з п'яти кімнат жилою площею 81, 6 кв.м. та двох кухонь.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 9 Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. На переконання суду, довідка ОКП «БТІ та ЕО» від 28.03.2013 року за вих. № 3/3429, не є документом, на підставі якого в розумінні вимог ст. 19 Закону, відбувається припинення, перехід чи зміна права власності, а відтак, не є належним та допустимим доказом того, що співвласникам ідеальних часток у праві спільної часткової власності, в тому числі ОСОБА_5, належать приміщення згідно переліку наведеному у цій довідці. Відтак, вказана довідка не може слугувати підставою для прийняти рішення та вчинення реєстраційної дії державним реєстратором на нерухоме майно щодо визначення складу ідеальної частки співвласника будинку ОСОБА_5
Як встановлено судом з матеріалів справи, у картці прийому заяви № 1814283 від 19.04.2013 р., на підставі якої Державним реєстратором прав на нерухоме майно Живко М.О. 19.04.2013 року прийнято рішення № 1814296 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині визначення складу частки 3/5, у розділі «перелік документів, поданих із заявою», не має в переліку документів, поданих ОСОБА_5, довідки ОКП «БТІ та ЕО» від 28.03.2013 року за вих. № 3/3429.
На переконання суду рішення та дії відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно Живко М.О. порушують прав позивача. З огляду на це, суд вважає, що Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живко М.О. під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 1814296, та вчинення дій щодо внесення змін до запису про нерухоме майно в частині зазначення відомостей про склад частки 3/5 ОСОБА_5, вийшов за межі повноважень, наданих Законом, за відсутності передбачених ст.19 Закону підстав, а отже вимоги позивача визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живко М.О. щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про склад 3/5 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живко М.О. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухомемайно № 1814296 від 19.04.2013 року, яким вказано склад 3/5 частки ОСОБА_5 у житловому будинку АДРЕСА_1 є підставними і підлягають задоволенню.
В предмет даного спору входить правомірність рішень та дій державних реєстраторів Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, що оцінюються судом на час їх прийняття та вчинення. На підставі наведеного, суд оцінює, чи в межах повноважень, та чи у спосіб передбачений Конституцією та законами України, діяли відповідачі при прийнятті та вчиненні реєстраційних дій 02.03.2013 року, 19.04.2013 року на підставі поданих ОСОБА_5 документів.
Суд зауважує, що предметом судової діяльності є правовий спір (спірні відносини), що виник до відкриття провадження щодо нього у суді. Відповідно відносини, що на момент судового процесу ще не виникли, до судової юрисдикції не належать і суд не має права ухвалювати рішення щодо таких відносин. Зазначена позиція висвітлена у постанові ВАСУ від 05.08.2010 року (ЄДРСР №10704369).
Суд, оцінивши доводи представників відповідача та третьої особи, що факт належності переліку приміщень ОСОБА_5 у складі частки 3/5, та ОСОБА_7 у складі 2/5 частки будинку по АДРЕСА_1, підтверджується рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17.09.2013 року у справі № 2/465/614/13, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29.11.2013 року, відхиляє як такі, що не впливають на вирішення спору по суті.
Суд відхиляє Акт б/н від 14.11.2013 року, затверджений директором ЛКП «Затишне», що поданий представником третьої особи, як неналежний та недопустимий доказ по справі та зазначає, що з даного акту вбачається, що такий винесений на підставі інвентаризаційної справи №23 а від 22.02.2013 року БТІ та ОЕ Львівської обласної ради.
Проте, суд витребовував інвентаризаційну справу, однак така суду надана не була, так як згідно відповіді ОКП «БТІ та ЕО» вих. № 4570 від 02.10.2013 року матеріали такої знаходяться у Франківському районному суді м. Львова згідно супровідного листа ОКП «БТІ та ЕО» вих. № 113 від 11.07.2013 року.
Окрім наведеного, вказаним актом стверджується, що співвласники будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_5, є власниками окремих квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку по АДРЕСА_1, що суперечить матеріалам справи - правовстановлюючим документам на будинок по АДРЕСА_1: свідоцтву про право на спадщину за законом від 29.11.1999 року, та договору дарування від 15.06.1988 року, що зареєстрований в реєстрі за № 3996.
Крім того, зазначений акт складений 14.11.2013 року та не може бути доказом по даній справі, оскільки позовні вимоги серед іншого стосуються квітня 2013 року.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання незаконними та скасування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2761617 від 22 квітня 2013 року, суд прийшов до висновку, що у задоволенні такої слід відмовити. Нормою п. 4-5 ст.105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Згідно п.6 ч.1 ст. 15 Закону, видача витягу з Державного реєстру прав, є однією з складових дії щодо державної реєстрації, якій передує прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації та внесення записів до Державного реєстру прав (пп.3, 4 ч.1 ст. 15 Закону).
Відтак, видача витягу, є лише наданням інформації, відтворенням даних, зареєстрованих у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрація права власності на підставі прийнятих державними реєстраторами рішень та вчиненням реєстраційних дій. Виданий витяг не є ні рішенням, ні дією суб'єкта владних повноважень, а позовна вимога про скасування оскаржуваного витягу не відповідає законодавчо встановленим можливим вимогам, переліченим у ст. 105 КАС України. Видача оскаржуваного витягу безпосередньо права позивача не порушує, а його скасування не приведе до відновлення прав такого.
Також суд зазначає, що вимоги позивача є суперечливими з огляду на те, що позивач серед позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати запис про право власності № 260413 від 28.02.2013 року, в той час, коли наступною позовною вимоги в цей же запис просить внести зміни шляхом виключення внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом виключення відомостей про склад 3/5 ідеальних частки житлового будинку АДРЕСА_1 та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 28.02.2013 року номер запису про право власності 260413, що здійснена державним реєстратором Тугановою Н.С.
Суд прийшов до висновку про необхідність відмови у позовній вимозі зобов'язати Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом виключення відомостей про склад 3/5 ідеальних частки житлового будинку АДРЕСА_1 та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 28.02.2013 року номер запису про право власності 260413, що здійснена державним реєстратором Тугановою Н.С. з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону, систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України;центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав). Серед повноважень державного реєстратора, перелічених у ст.9 Закону, передбачено, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав належить до компетенції Державного реєстратора прав на нерухоме майно. За правилом п.4 ст.8 Закону втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. За правилом норми ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, зважаючи на зміст вказаних норм, вчиняти реєстраційні дії, в тому числі і щодо зміни записів Державного реєстру прав на нерухоме майно, є виключним повноваженням державного реєстратора, як окремого суб'єкта владних повноважень. Тому суд, приходить до висновку, що не вправі зобов'язати Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом виключення відомостей про склад 3/5 ідеальних частки житлового будинку АДРЕСА_1, як суб'єкта владних повноважень, який безпосередньо такими повноваженнями не наділений.
З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_7 підлягають до часткового задоволення, а саме визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живка М.О. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1814296 від 19.04.2013 року та визнання протиправним дій державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живка М.О. щодо внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме додаткових відомостей про склад 3/5 частки ОСОБА_5 у житловому будинку АДРЕСА_1, здійснених на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живка М.О. №1814296 від 19.04.2013 року.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 34 грн. 41 коп., доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати у сумі 11 грн. 47 коп. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача у пропорційному співвідношенні до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живка Михайла Олександровича про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1814296 від 19.04.2013 року.
Визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живка Михайла Олександровича щодо внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме додаткових відомостей про склад 3/5 частки ОСОБА_5 у житловому будинку АДРЕСА_1, здійснених на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Живка Михайла Олександровича №1814296 від 19.04.2013 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 11 (одинадцять) грн. 47 (сорок сім) коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 25.12.2013 року.
Суддя Сидор Н.Т.