Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 грудня 2013 р. Справа № 805/14879/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Астахової Марини Володимирівни про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
16 жовтня 2013 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Астахової Марини Володимирівни (далі - Відповідач або Держреєстратор), в якому просив зобов'язати відповідача зареєструвати в Державному реєстрі прав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що надав відповідачу всі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності на вказане майно, проте рішенням від 10 жовтня 2013 року йому було протиправно відмовлено в державній реєстрації права власності.
Позивач вважав рішення держреєстратора таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, формальним та необґрунтованим, а тому наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с.4, 40-41, 91-94).
Відповідач позовні вимоги не визнала, просила у відмовити у задоволенні позовних вимог та надала письмові заперечення (а.с.87-89), сутність яких полягала в наступному.
23 вересня 2013 року позивач звернувся до держреєстратора з заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Для проведення державної реєстрації заявником були надані договір купівлі-продажу № 2727 від 26 квітня 2013 року, декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ДЦ 142132590672 від 16 вересня 2013 року, технічний паспорт від 08 серпня 2013 року, договір користування земельною ділянкою № 6/6189 від 21 серпня 2013 року.
Перевіркою документів встановлено, що вони не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та абз.2 п.44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до якого для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник додатково подає органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Позивачем для проведення державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт був наданий договір користування земельною ділянкою від 21 серпня 2013 року № 6/6189, проте цей договір не був зареєстрований у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку. Вказаний договір укладений на період до оформлення позивачем правовстановлювальних документів на земельну ділянку та їх реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Також відповідач відзначила, що в договорі допущена помилка у прізвищі позивача, а саме зазначено прізвище «ОСОБА_1», в той час як за паспортними даними прізвище позивача «ОСОБА_1».
Крім того, в декларації про готовність об'єкта до експлуатації міститься посилання на договір оренди земельної ділянки від 22 квітня 2011 року, однак цей договір позивачем наданий не був.
04 грудня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.110), відповідачем надана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.111).
З урахуванням наведеного та на підставі положень ч.ч.1, 4 ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Рішенням Донецької міської ради від 22 жовтня 2010 року № 49/42 «Про передачу орендному підприємству «Шахта ім. О.Ф.Засядька» земельної ділянки в оренду для експлуатації існуючої будівлі магазину по вулиці АДРЕСА_1» затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орендному підприємству «Шахта ім. О.Ф. Засядька» для експлуатації існуючої будівлі магазину по АДРЕСА_1 в Київському районі та передана орендному підприємству «Шахта ім. О.Ф. Засядька» земельна ділянка загальною площею 0,0668 га (кадастровий номер 1410136900:00:038:0165) для експлуатації існуючої будівлі магазину по вулиці АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років; орендаря зобов'язано укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки та здійснити його державну реєстрацію в установленому законом порядку у місячний строк після прийняття цього рішення (а.с.101-102).
02 березня 2011 року між Донецькою міською радою як орендодавцем та орендним підприємством «Шахта імені О.Ф.Засядька» як орендарем укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якої орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136900:00:038:0165) для експлуатації існуючої будівлі магазину, яка знаходиться на території Київського району по АДРЕСА_1. Вказаний договір укладений на строк до 22 жовтня 2010 року, зареєстрований у Донецькій міській раді 02 березня 2011 року за № 6/1137 та в Управлінні Держкомзему у м. Донецьку Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 квітня 2011 року за № 141013694000048 (а.с.95-100).
На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 квітня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Шахта імені О.Ф.Засядька» та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2727, позивач набув право власності на будівлю з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці загальною площею 0,0668 га (кадастровий номер 1410136900:00:038:0165) були розташовані: будівля магазину літ. А-1, загальною площею 181,4 кв.м. з господарськими побудовами: склад літ. Б, убиральня літ. В, навіс літ. Г, огородження №№ 1, 2 (а.с.29-30).
26 квітня 2013 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2017536 від 26 квітня 2013 року 17:38:43, до Державного реєстру прав внесений запис про право власності: 819531, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, власник: ОСОБА_1 стосовно об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер: 51677614101) - будівля з господарськими побудовами за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 3012352 від 26 квітня 2013 року (а.с.31).
У зв'язку з переходом до ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно: будівлю з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Публічне акціонере товариство «Шахта імені О.Ф.Засядька» 26 квітня 2013 року оформило заяву про відмову від права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1410136900:00:038:0165) та надання згоди на вилучення із користування земельної ділянки, що знаходиться під вищезазначених нерухомим майном, яка надана Публічному акціонерному товариству «Шахта імені О.Ф.Засядька» в користування на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Шахта імені О.Ф.Засядька» та Донецькою міською радою, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у м. Донецьку, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 квітня 2011 року за № 141013694000048, на користь ОСОБА_1
Вказана заява Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядька» посвідчена приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 26 квітня 2013 року та зареєстрована в реєстрі за № 2732 (а.с.32).
08 серпня 2013 року техніком з інвентаризації нерухомого майна Коваленко О.Б. (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 001826) проведена технічна інвентаризація об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та виготовлений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с.17-23).
21 серпня 2013 року між Донецькою міською радою як розпорядником та ОСОБА_1 як користувачем укладений договір користування земельною ділянкою № 6/6189. Вказаний договір зареєстрований в Управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради, про що у книзі реєстрації договорів вчинений запис від 21 серпня 2013 року за № 6/6189 (а.с.25-28).
За умовами договору № 6/6189 розпорядник дозволяє користувачеві використовувати земельну ділянку загальною площею 0,0668 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1.); в користування надається земельна ділянка загальною площею 0,0668 га без виносу меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п.2.1.); на земельній ділянці знаходиться існуюча будівля магазину та інші об'єкти інфраструктури (п.2.2.); договір набирає чинності після підписання його сторонами та реєстрації в управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради та діє до моменту оформлення та державної реєстрації права на земельну ділянку відповідно до діючого законодавства, але не більше двох років (п.3.1.); земельна ділянка використовується для експлуатації існуючої будівлі магазину (п.5.1.); користувач зобов'язаний у встановленому законом порядку оформити право на земельну ділянку та здійснити його державну реєстрацію (п.6.3.); дія договору припиняється у разі державної реєстрації права на земельну ділянку (п.7.2.).
Як вбачається з плану-схеми земельної ділянки, яка є невід'ємною частиною договору № 6/6189, цей договір укладений стосовно земельної ділянки кадастровий номер 1410136900:00:038:0165 (а.с.28).
16 вересня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області за № ДЦ 142132590672 зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Вказана декларація подана стосовно об'єкта будівництва «Реконструкція будівлі магазину в житловий будинок садибного типу з господарськими спорудами», за адресою: АДРЕСА_1, замовником якого був ОСОБА_1
В рядку 11-1 декларації «Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір супрефіцію:» позивач навів посилання на договір оренди земельної ділянки від 22 квітня 2011 року за реєстраційним номером № 141013694000048, виданий Донецькою міською радою (а.с.10-16).
23 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), в якій просив здійснити державну реєстрацію вид реєстрації: перехід, форма власності: приватна; тип об'єкта: житловий будинок; місцезнаходження об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1. Заява зареєстрована за реєстраційним номером 3076975 (а.с.59).
Як вбачається з матеріалів облікової справи № 3076975 та картки прийому заяви, разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_1 надав квитанції про оплату послуг з державної реєстрації, копію паспорту громадянина України та картки фізичної особи - платника податків, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26 квітня 2013 року, витяг з Державного реєстру прав від 26 квітня 2013 року, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 16 вересня 2013 року, технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, договір користування земельною ділянкою від 21 серпня 2013 року (а.с.57-81).
10 жовтня 2013 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Астахова М.В., розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 23 вересня 2013 року 11:52:48 за реєстраційним номером 3076975, яку подав ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, встановила, що заявником не надані документи, що підтверджують наявність зареєстрованого речового права на земельну ділянку (державний акт, договір купівлі-продажу земельної ділянки, договір дарування земельної ділянки, договір оренди земельної ділянки тощо), на якій розташований об'єкт нерухомості.
Враховуючи викладене та керуючись ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 701, держреєстратором прийнято рішення за № 6610277 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності (форма власності приватна) на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Вказане рішення отримано позивачем 10 жовтня 2013 року, про що свідчить його особистий підпис у картці прийому заяви (зворотній бік а.с.80).
В подальшому між Донецькою міською радою та ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін і доповнень в договір користування № 6/6189 від 21 серпня 2013 року, зокрема, пункт 2.2. договору користування викладений в наступній редакції: «2.2. На земельній ділянці знаходиться житловий будинок з господарськими спорудами»; пункт 5.1. - «5.1. Земельна ділянка використовується для експлуатації житлового будинку з господарськими спорудами».
Договір про внесення змін і доповнень в договір користування № 6/6189 від 21 серпня 2013 року зареєстрований в Управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради, про що у книзі реєстрації договорів вчинено запис від 15 жовтня 2013 року за № 6/1057 (а.с.6-9).
Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (ч.1 ст.2 КАС України).
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952).
Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок № 703).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що передбачено абз.2 ч.1 ст.2 Закону № 1952.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону № 1952 державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Право власності, як одне з речових прав на нерухоме майно, підлягає обов'язковій державній реєстрації, що передбачено п.1 ч.1 ст.4 Закону № 1952.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 1952 систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
П.1 ч.1 ст.8 Закону № 1952 визначено, що до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.
П.п.1-2 ч.2 ст.9 Закону № 1952 встановлено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
У спірних правовідносинах відповідач виступає у якості суб'єкту владних повноважень, а спірні правовідносини виникли внаслідок реалізації ним владних управлінських функцій в сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону № 1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Правові норми, що містяться у ч.ч.1, 3, 5, 7 ст.16 Закону № 1952, передбачають наступне.
Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.
Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
При отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.7 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
П.10 Порядку № 703 передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Згідно з вимогами п.12 Порядку № 703 під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Підстави для державної реєстрації прав наведені у ст.19 Закону № 1952, відповідно до ч.1 якої державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
П.27 Порядку № 703 визначено, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
П.29 Порядку № 703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у п.п.27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.
Абз.2 п.44 Порядку № 703 встановлено, що державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно щодо новозбудованого або реконструйованого нерухомого майна проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташоване таке майно, за заінтересованою особою (крім випадків проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на квартиру, житлове чи нежитлове приміщення).
Згідно з вимогами п.46 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у п.п.28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у п.27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації, що передбачено п.16 Порядку № 703.
П.23 Порядку № 703 визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав наведений у ч.1 ст.24 Закону № 1952, згідно з якою у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч.9 ст.15 цього Закону; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених ч.9 ст.15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Наведений перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав є вичерпним, про що свідчить ч.4 ст.24 Закону № 1952 та п.23 Порядку № 703.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону № 1952 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Судом встановлено, що в порушення вимог п.46 Порядку № 703, звертаючись із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на реконструйований житловий будинок по АДРЕСА_1, позивач не надав документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку.
Як наслідок, діючи на підставі п.4 ч.1 ст.24 Закону № 1952, відповідач правомірно прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав.
За висновком суду, договір користування земельною ділянкою від 21 серпня 2013 року № 6/6189, не є документом, що посвідчує наявність у позивача речових прав на земельну ділянку по АДРЕСА_1.
Такий висновок ґрунтується на тому, що за умовами договору від 21 серпня 2013 року № 6/6189 він укладений на період до оформлення ОСОБА_1 правовстановлювальних документів на земельну ділянку та їх реєстрації у встановленому законом порядку, цим договором не передбачалося визначенням меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Крім того, як на час звернення позивача до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, так і на час судового розгляду, чинним є договір оренди земельної ділянки від 02 березня 2011 № 6/1137, за умовами якого орендарем земельної ділянки по АДРЕСА_1 є Орендне підприємство «Шахта імені О.Ф.Засядька». Саме на цей договір оренди земельної ділянки міститься посилання в декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
При цьому суд відзначає, що ні договір оренди земельної ділянки від 02 березня 2011 року, ні договір про внесення змін і доповнень в договір користування від 21 серпня 2013 року № 6/6189 позивачем взагалі не були надані відповідачу, як наслідок, ці документи не були предметом розгляду держреєстратора.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, оскільки рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 10 жовтня 2013 року було правомірним, документ, що підтверджує наявність зареєстрованого речового права на земельну ділянку, позивачем не наданий, а тому відсутні правові підстави для покладання на держреєстратора обов'язку зареєструвати право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень Закону № 1952 він не позбавлений можливості повторного звернення до органів державної реєстрації прав із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на згадане вище нерухоме майно.
Відповідно ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки відповідачем, на користь якого ухвалене рішення, не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Астахової Марини Володимирівни про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
2. Постанова прийнята, складена та підписана у нарадчій кімнаті 04 грудня 2013 року.
3. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
4. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.