"14" лютого 2013 р. справа № 2а/0470/1053/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
за участю представників:
позивача: - не з'явився,
відповідача: - Коцюби І.В. (за дов. від 09.01.2013 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року
у справі № 2а/0470/1053/12
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська
про визнання незаконними дій та скасування наказу,-
У січні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання незаконними дій щодо безпідставного ініціювання документальної позапланової невиїзної перевірки, скасування наказу від 25 жовтня 2011 року № 1301 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.64).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська здійснювалися перевірки діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за періоди з 05 жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами яких складено акти перевірок № 4009/17-3/НОМЕР_1 та № 2942/17-3/НОМЕР_1, відповідно.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 протягом 2011 року неодноразово подавала до податкового органу уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, при цьому в даних розрахунках позивач уточнює графу 8 Декларації з ПДВ «Коригування податкових зобов'язань» та графу 16 «Коригування податкового кредиту». Також, позивачем надано розрахунки коригування сум ПДВ до відповідної декларації, в якій у розділі 1 «Коригування податкових зобов'язань» коригуються періоди 2009 та 2010 років ( у серпні 2011 року подана уточнююча декларація за січень 2011 року, у січні 2011 року - корегування за 2010 рік, у вересні 2011 року - за квітень 2011 року, у квітні 2011 року - корегування за 2009 та 2010 роки).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії податкової інспекції по ініціюванню документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року є правомірними, а спірний наказ про проведення перевірки прийнятий Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Видання спірного наказу не потягло жодних негативних наслідків для позивача в сфері публічних правовідносин.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим