"12" липня 2012 р.справа № 1170/2а-3841/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Хімушкіної О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року
у адміністративній справі № 1170/2а-3841/11 за Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Потенца» про визнання недійсним договору № 486 від 20.01.2011 року щодо визнання електронних документів, -
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року відмовлено у задоволені адміністративного позову Кіровоградськлї об'єднанлї державної податкової інспекції про визнання недійсним, укладеного з приватним підприємством "Потенца" договору № 486 від 20.01.2011 року з підстав підписання договору про визнання електронних документів не керівником ПП "Потенца" ОСОБА_1, а іншою особою, що підтверджено висновком Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4155/02 від 16.09.2011 р.
З зазначеною постановою суду першої інстанції не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача .
Сторони по справі будучи належним чином повідомленими, в судове засідання своїх представників не направили, заяв про відкладення розгляду справи не подали, що відповідано до вимог ч.4 ст.196 та ст.41 КАСУ надає судові колегії можливість розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі, та без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції правильно дослідивши фактичні обставини у справі та оцінивши їх достовірність, обґрунтовано визначився з відсутністю правових підстав для задоволення вимог податкового органу у цій справі.
Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору у цій справі є визнання недійсним укладеного між Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції та Приватним підприємством "Потенца" договору про визнання електронних документів № 486 від 20.01.2011 року на підставі ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України, оскільки цей договір був підписаний не керівником ПП "Потенца" ОСОБА_1, а іншою особою, що було виявлено позивачем в результаті отримання висновків Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4155/02 від 16.09.2011 р., та за твердженням позивача свідчить про навмисне введення відповідачем податкового органу в оману з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції перевіривши зміст оспорюванного у цій справі договору № 486 від 20.01.2011 року, який стосується питань визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та відданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих приватним підприємством "Потенца" в електронному вигляді до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (пункт 1 розділу 1 Договору), дійшов правильного висновку про його відповідність за умовами та порядком укладення Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011 (далі -Інструкція).
Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем у цій справі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов з приводу формування та подання позивачем податкових документів в електронному вигляді до ДПС, усі реквізити спірного договору, у тому числі повноважень особи, яка підписала договір про визнання електронних документів зі сторони платника податків, а також особи, яка отримала примірник договору, податковим органом були перевірені, що підтверджується - фактом підписання податковим органом договору про визнання електронних документів, реєстрації його у відповідному журналі обліку, та видачею одного примірника договору уповноваженій особі ПП "Потенца" (відомості про яку містяться у журналі обліку договорів про визнання електронних документів). Крім того, договір про визнання електронних документів № 486 від 20.01.2011 року реально виконується сторонами, що не спростовується позивачем та його представником.
За результатом аналізу наведених вище обставин та спираючись на положення ч.ч. 1, 2 ст. 202, ч. 2 ст. 207, ч. 3 ст. 228, ч.1 ст.230, ч.1 ст. 229 ЦК України , суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними доказами, що оспорюваний у цій справі договір укладено відповідачем з метою порушення публічного порядку та без мети настання реальних правових наслідків або наміру підприємства укладеним договором порушувати інтереси держави і суспільства.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та не знаходить підстав для скасування постанови суду першої інстанції у цій справі з підстав, що наведені позивачем в апеляційній скарзі, та додатково зазначає, що оспорюваний у цій справі податковим органом договір за своєю правової природою є адміністративним договором, оскільки пов'язаний з порядком подання платником податків податкової звітності, та був укладений на підставі Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", постанов КМ України від 26.05.2004 №680 і від 28.10.2004 №1452, та наказу ДПА України від 10.04.2008 №233, що відповідно свідчить про безпідставність посилання позивача лише на положення цивільного законодавства, яке у даному випадку не може бути єдиним нормативним актом, яким регулюються виниклі правовідносини.
Наведене переконливо свідчить про те, що, пред'явивши позов у цій справі, з його обґрунтуванням лише нормами цивільного законодавства, позивач обрав невірний спосіб захисту та неправильно визначив предмет і підстави позову, що також є підставою для відмови в такому позові.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року - залишити без змін
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: Д.В. Чепурнов