Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 грудня 2013 р. Справа № 805/17608/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1710,90 грн.,-
Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1710,90 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 1710,90 грн.
Правовою підставою стягнення заборгованості позивач вважає норми ст.ст. 14, 16, 20, 41, 57 Податкового кодексу України. Зазначає, що борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за самостійно поданою заявою, який на день звернення до суду з даним позовом не сплачений. Тому просив позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.
За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.
При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
З наведених норм вбачається, що їх приписи не відокремлюють поняття «фізичної особи - підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач - ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 3007215189, перебуває на обліку в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.
Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.
Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідачем самостійно подано до податкового органу заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності № 464993 від 18.06.2012р., в якій визначено вид діяльності за КВЕД 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами. Обрана ставка єдиного податку - 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, яка відноситься до ІІ групи .
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку.
Податковим органом проведена невиїзна перевірка своєчасності сплати податків, за результатами якої складений акт № 255/17/1-НОМЕР_1 від 01.08.2013р.
На підставі зазначеного акту начальником податкового органу винесено податкове повідомлення-рішення № 0002421700 від 15.08.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання на 229,40 грн., з яких за основним платежем в сумі 0 грн., за штрафними( фінансовими) санкціями в сумі 229,40 грн.
Податковим органом проведена невиїзна перевірка своєчасності сплати податків, за результатами якої складений акт № 363/17/1-НОМЕР_1 від 02.09.2013р.
На підставі зазначеного акту начальником податкового органу винесено податкове повідомлення-рішення № 0003141700 від 16.09.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання на 114,70 грн., з яких за основним платежем в сумі 0 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями в сумі 114,70 грн.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.
Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідачу була направлена податкова вимога від 04.09.2013 р. № 803-17, яка направлена на адресу відповідача, але повернута на адресу податкового органу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Внаслідок несплати податкового зобов'язання за відповідачем утворилась заборгованість з єдиного податку на загальну суму 1710,90 грн., яка підтверджується позивачем довідкою про заборгованість, довідкою про суми податкового боргу, зворотнім боком облікової картки платника податків.
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1710,90 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з єдиному податку у розмірі 1710,90 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.
Суддя Аканов О.О.