Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 грудня 2013 р. Справа №805/17615/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14-45
Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Хохленкова О. В., за участю секретаря судового засідання Проніна Д. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску від 04.12.2013 № Ф-15у,
за участю:
позивача; ОСОБА_1,
представника відповідача: Пантіної М.В., -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску від 04.12.2013 № Ф-15у.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка є пенсіонером за віком та здійснює підприємницьку діяльність і застосовує спрощену систему оподаткування. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 позивачка вважає себе звільненої від сплати єдиного внеску, оскільки у відповідності до вимог зазначеної статті особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
04.12.2013 державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області винесено вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску № Ф-15у в розмірі 7037,52 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Позивачка вважає зазначену вимогу протиправною, оскільки вона є пенсіонером за віком і отримує відповідно до закону пенсію. З вказаних підстав просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки від 04.12.2013 № Ф-15у щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 7037,52 грн.
Позивач у судовому засіданні підтримала заявлений позов та надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання з'явився. Проти позову заперечував та надав суду письмові заперечення в яких вказує, що хоча позивачка досягла пенсійного віку, встановленого законом, але незважаючи на це вона отримує пенсію в разі втрати годувальника, та не користується правом не сплачувати єдиний внесок за себе як підприємця.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець у встановленому порядку Виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.04.1994 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 27.12.2006 р., призначено пенсію, що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_3, термін дії - довічно (а.с.10).
Позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ Кіровського району м. Донецька та застосовує спрощену систему оподаткування.
Ця обставина підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_4 виданим 15.05.2012 року (а.с.26).
Відповідач - державна податкова інспекція к Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Відповідно до ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Статтею 307 Податкового кодексу України передбачено, що податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Як встановлено судом, 04.12.2013 р. державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 винесено вимогу про сплату позивачкою ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-15у (а.с.7).
Відповідно до зазначеної вимоги державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області зобов'язує позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 7037,52 грн.
Згідно з розрахунку з управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька за 2012 рік позивачка повинна була сплатити суму єдиного внеску в розмірі 3455,43 грн. (а.с.24).
Відповідно до розрахунку з управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька за 1-2 квартал 2013 року позивачка повинна була сплатити суму єдиного внеску в розмірі 3455,43 грн. (а.с.25).
Згідно з розрахунку відповідача за 3 квартал 2013 року позивачка повинна була сплатити суму єдиного внеску в розмірі 1194,03 грн. (а.с.23).
Загальна сума недоїмки складає 7037,52 грн. (а.с.23).
Таким чином, недоїмка рахується відповідачем за період 2012 - 1-3 квартал 2013 року.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.
Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, з приводу яких виник спір регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Позивачка в своєму позові зазначила та у судовому засіданні пояснила, що вона отримувала пенсію за віком з 11.01.2002 року. З 31.01.2008 року їй призначено пенсію у разі втрати годувальника. Але, оскільки вона ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто їй вже виполонилося 66 років, вона є особою яка досягла пенсійного віку, встановленого законом і є пенсіонером за віком.
Позивач також у судовому засіданні пояснила, що між нею та органами Пенсійного фонду України не було укладено договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому позивач не є платником єдиного внеску.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії за віком.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, а жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш ніж 20 років.
Отже, позивачка є пенсіонером за віком у розумінні вищенаведених норм законодавства.
Термін «пенсіонер за віком» (який використовується в ч.4 ст.4 Закону № 2464) та термін «особа яка отримує пенсію за віком» - це терміни які мають різну правову складову. Пенсіонер за віком - це особа яка досягла пенсійного віку, передбаченого законом (для чоловіків 60 років, для жінок - 55 років). Однак ця особа не обов'язково отримує пенсію саме за віком. Вона може отримувати пенсію в разі втрати годувальника, по інвалідності, за вислугу років, при цьому залишаючись пенсіонером за віком. На відміну від цього особа яка отримує пенсію за віком може отримувати пенсію за віком на пільгових умовах та бути такою, яка не досягла віку, встановленого законом для призначення пенсії за віком.
Таким чином, положення частини 4 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачає звільнення від сплати єдиного внеску всіх пенсіонерів саме за віком, а не тільки тих, які отримують пенсію за віком.
Як встановлено судом, позивачка є пенсіонером та досягла віку, встановленого законом для призначення пенсії за віком, а той факт, що їй призначено пенсію в разі втрати годувальника не доводить наявність в неї обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску до органів доходів і зборів.
Суд зазначає, що на підставі статті 19 Конституції України відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише на підставі законодавства. Положеннями Закону № 2464-VI не передбачено обов'язку особи у разі, якщо їй була призначена пенсія на пільгових умовах, здійснювати сплату єдиного внеску. Також такого застереження не містять й інші приписи вказаного Закону.
За таких обставин, державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області незаконно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2013 № Ф-15у, з огляду на що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2013 № Ф-168/91 підлягає скасуванню як протиправна.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату недоїмки підлягає задоволенню.
На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені.
Керуючись ст..ст. 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -
Позов ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску від 04.12.2013 № Ф-15у, задовольнити повністю.
Скасувати вимогу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату недоїмки з єдиного внеску від 04.12.2013 № Ф-15у.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривні 70 копійок.
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та її вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 25 грудня 2013 року в присутності сторін.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
В повному обсязі постанова складена 26 грудня 2013 року.
Суддя Хохленков О.В.