Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 грудня 2013 року Справа № 805/18261/13-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дворников М.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кіровської районної у м. Донецьку ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача служби у справах дітей Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірним та скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровської районної у м. Донецьку ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача служби у справах дітей Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірним та скасування рішення від 27 листопада 2013 року № 348 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1.
Свої вимоги позивач мотивує недоцільністю позбавлення його батьківський прав.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.
За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання їх забезпечується правовими механізмами.
Приймаючи оскаржуване рішення від 27.11.2013 № 348 відповідач діяв як орган опіки та піклування. Це рішення не позбавляє батьківських прав позивача, а за своєю суттю є лише наміром звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки в силу ст. 164 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав відбувається виключно в судовому порядку.
Будь-якого юридичного характеру для позивача дане рішення не має, прав та обов'язків безпосередньо для нього не створює, обов'язкового припису у собі не містить.
З огляду на це таке рішення не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржене до адміністративного суду.
Свої заперечення щодо позбавлення батьківських прав позивач може надати у суді, який буде розглядати відповідний сімейний спір, у випадку виникнення такого спору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 2, 4, 17, 109, 165, 181, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Кіровської районної у м. Донецьку ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача служби у справах дітей Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірним та скасування рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Дворников М.С.