Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 грудня 2013 р. Справа №805/16599/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лазарєва В.В.,
за участю секретаря судового засідання Кан О.А.,
представника позивача Сєрякової О.О.,
представника відповідача Степанова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення суми заборгованості по виплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок випадку на виробництві або професійного захворювання за період з червня 2013 року по серпень 2013 року у розмірі 9544,31 грн., -
Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області (далі - УПФУ) звернулося до суду із адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки (далі - Фонд) про стягнення суми заборгованості по виплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок випадку на виробництві або професійного захворювання за період з червня 2013 року по серпень 2013 року у розмірі 9544,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що УПФУ у період з червня 2013 року по серпень 2013 року здійснило виплату пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Посилаючись на правові норми, які містяться в Законі України «Про пенсійне забезпечення», Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», Угоді про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав, Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян», позивач стверджував, що органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, виплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Оскільки відділення Фонду відмовилось відшкодувати витрати по особовим справам потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, позивач просив задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з відповідача витрати на виплату та доставку цих платежів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на обставини викладені у запереченнях на позовну заяву, а саме вказав на відсутність правових підстав для відшкодування витрат на виплату пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки особи - пенсіонери: 1) ОСОБА_3, 2) ОСОБА_4, 3) ОСОБА_5, 4) ОСОБА_6; 5) ОСОБА_7; 6) ОСОБА_8; 7) ОСОБА_9, 8) ОСОБА_10, 9) ОСОБА_11, 10) ОСОБА_12, 11) ОСОБА_13, 12) ОСОБА_14, 13) ОСОБА_15, 14) ОСОБА_16, 15) ОСОБА_17, 16) ОСОБА_18, 17) ОСОБА_19, 18) ОСОБА_20, 19) ОСОБА_21 на час смерті годувальника не досягли 55 річного віку, не перебували на його утриманні, тобто були працездатними; 20) ОСОБА_22, 21) ОСОБА_8, 22) ОСОБА_23 на час смерті годувальника досягли 55 річного віку але працювали; 23) ОСОБА_24,24) ОСОБА_25 не знаходились на утриманні померлого; 25) ОСОБА_26 не отримує страхові виплати від робочих органів Фонду від нещасних випадків. У зв'язку з чим представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову УПФУ.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Позивачем була сплачена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з червня 2013 року по серпень 2013 року у розмірі 9544,31 грн., щодо наступних осіб: 1) ОСОБА_3, 2) ОСОБА_4, 3) ОСОБА_5, 4) ОСОБА_6; 5) ОСОБА_7; 6) ОСОБА_8; 7) ОСОБА_9, 8) ОСОБА_10, 9) ОСОБА_11, 10) ОСОБА_12, 11) ОСОБА_13, 12) ОСОБА_14, 13) ОСОБА_15, 14) ОСОБА_16, 15) ОСОБА_17, 16) ОСОБА_18, 17) ОСОБА_19, 18) ОСОБА_20, 19) ОСОБА_21; 20) ОСОБА_22, 21) ОСОБА_8, 22) ОСОБА_23; 23) ОСОБА_24, 24) ОСОБА_25; 25) ОСОБА_26
Вказані виплати увійшли до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відділенням Фонду не прийняті до відшкодування витрати, здійснені УПФУ, на загальну суму 9544,31 грн., з наступних підстав:
- 1) ОСОБА_3, 2) ОСОБА_4, 3) ОСОБА_5, 4) ОСОБА_6; 5) ОСОБА_7; 6) ОСОБА_8; 7) ОСОБА_9, 8) ОСОБА_10, 9) ОСОБА_11, 10) ОСОБА_12, 11) ОСОБА_13, 12) ОСОБА_14, 13) ОСОБА_15, 14) ОСОБА_16, 15) ОСОБА_17, 16) ОСОБА_18, 17) ОСОБА_19, 18) ОСОБА_20, 19) ОСОБА_21 - у зв'язку з тим, що на момент загибелі годувальника вказані особи не досягли 55 річного віку та не перебували на утриманні потерпілого, тобто були працездатними;
- 20) ОСОБА_22, 21) ОСОБА_8, 22) ОСОБА_23 - у зв'язку з тим, що на момент загибелі годувальника вказані особи досягли 55 річного віку але працювали;
- 23) ОСОБА_24, 24) ОСОБА_25 - у зв'язку з тим, що на момент загибелі годувальника вказані особи не знаходились на утриманні потерпілого;
- 25) ОСОБА_26 - у зв'язку з тим, що вказана особа не отримує страхові виплати від робочих органів Фонду від нещасних випадків.
Вказані розбіжності визначені у таблицях розбіжностей, наявні в матеріалах справи.
Відповідно до п. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до ч. 1 пп. "г", "д" ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ч. 2 ст. 7 "Прикінцеві положення" Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Згідно ч. 4 п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячно цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
П. 5 Порядку, зазначає, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих. За її результатами складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, він подається відповідно Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особливими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно з п. 7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Тому при понесенні Управлінням Пенсійного фонду України витрат у зв'язку з виплатою пенсій, призначених на підставі ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ці витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно із ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно із ст. 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що стягнення витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по наступним особам: ОСОБА_22, ОСОБА_8, ОСОБА_23, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 було предметом судового розгляду у адміністративних справах, рішення по справі набрали законної сили.
Так, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011р. у справі № 2а/0570/415/2011, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2012 року у справі № К/9991/94757/11, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року у справі №805/2222/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2013 року, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року у справі №805/2221/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, встановлені наступні обставини.
Судами встановлено, що стягненню з відповідача підлягають витрати на виплату пенсій, у зв'язку з втратою годувальника сплачених, зокрема: ОСОБА_24 (450,00 грн.), ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент смерті батька ОСОБА_27 від антракосиликатозу - профзахворювання ІНФОРМАЦІЯ_15 року була інвалідом дитинства II групи; ОСОБА_23 (450,00 грн.), ІНФОРМАЦІЯ_2, її чоловік ОСОБА_28 помер ІНФОРМАЦІЯ_14 року, на момент смерті чоловіка жінці було 63 роки, вона працювала, в матеріалах справи міститься свідоцтво про смерть чоловіка та довідка МСЕК про причинний зв'язок смерті годувальника з професійним захворюванням; ОСОБА_25 (277,59 грн.), ІНФОРМАЦІЯ_3, на момент смерті батька від антракосиликатозу - профзахворювання ІНФОРМАЦІЯ_16 року дочці було 8 років й вона була інвалідом дитинства І групи; ОСОБА_15 (453,56 грн.), ІНФОРМАЦІЯ_4, її чоловік ОСОБА_29 помер ІНФОРМАЦІЯ_17 року, на момент смерті чоловіка жінці було 34 роки, вона не працювала, перебувала на утриманні у чоловіка, оскільки здійснювала догляд за хворою дитиною, згідно рішення місцевого суду Боровського району Харківської області від 29.10.2002 року, яким встановлений факт знаходження ОСОБА_15 на утриманні її чоловіка ОСОБА_29 на момент його смерті; ОСОБА_17 (348,75 грн.), ІНФОРМАЦІЯ_5, її чоловік ОСОБА_30 помер ІНФОРМАЦІЯ_18 року внаслідок нещасного випадку на виробництві, на момент смерті чоловіка дружині було 43 роки, вона не працювала, знаходилася на повному утриманні чоловіка, виховувала чотирьох неповнолітніх (на момент смерті) дітей: ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_33, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_34, ІНФОРМАЦІЯ_9 , інвалідність III групи встановлена з 18.04.1969 року; ОСОБА_26 (453,57 грн.), ІНФОРМАЦІЯ_10, батько ОСОБА_35 помер ІНФОРМАЦІЯ_19 внаслідок нещасного випадку на виробництві, на момент смерті батька сину було 10 років, інвалід дитинства II групи з 01 03.1.990 року.
Згідно вказаних судових рішень, а також ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012р. у справі №2а/0570/22709/2011, якою залишена без змін постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2012р. відносно ОСОБА_10 (453,57 грн.) встановлено, що її чоловік ОСОБА_36 помер внаслідок нещасного випадку на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_20 року, на момент смерті чоловіка жінка не працювала, знаходилася на утриманні чоловіка та доглядала дітей, яким на момент смерті батька не було 8 років: ОСОБА_37, ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_12. Також, відносно ОСОБА_11 (450,00 грн.)встановлено, що її чоловік ОСОБА_39 помер 16.04.1998 року, на момент смерті чоловіка не працювала, до матеріалів справи надана довідка МСЄК про наявність причинно-слідчого зв'язку між смертю та профзахворюванням чоловіка, згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівка по справі № 2о-49/2010 року від 12.08.2010 року знаходилася на утриманні свого чоловіка.
Отже, вказані особи відповідають вимогам ст. 33 Закону, а відповідно позивач має право на відшкодування відповідачем суми пенсії, сплачених цим особам.
Таким чином, суд зазначає, що у відношенні вищезазначених осіб раніше було встановлено відповідні обставини, а відтак і обов'язок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області відшкодувати витрати на виплату пенсій УПФУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч.2 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Щодо відшкодування витрат на виплату пенсій по втраті годувальника ОСОБА_21, як встановлено судом, останній є інвалідом дитинства, тобто належить до відповідної категорії осіб, перелік яких визначений ст. 33 Закону № 1105-ХІV.
Таким чином, вимоги УПФУ про відшкодування витрат на виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_21 за липень, серпень 2013 року у розмірі 408,31 грн. - є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Ураховуючи те, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ є Фонд.
Статтею 21 Закону № 1105-ХІV, визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.
Згідно ст. 28 Закону № 1105-ХІV, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст. 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Правові норми, що містяться у ст.ст. 21, 28 Закону № 1105-ХІV, дозволяють дійти висновку про те, що у разі настання страхового випадку обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Положеннями з ч. 4 ст. 26 Основ передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило міститься в абз. 2 п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1105-ХІV, яким визначено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Частиною 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, визначено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону № 1105-ХІV.
Згідно з положеннями ст. 33 Закону № 1105-ХІV, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Застосовуючи системне тлумачення вищенаведених норм, та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, (постанова від 12 червня 2012 року по справі № 21-165а12), суд дійшов висновку стосовно того, що страховиком, який має виплачувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, особам, зазначеними в ст. 33 Закону № 1105-ХІV, (а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати), є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
До матеріалів справи надані копії розпоряджень (протоколів) про призначення пенсії, актів про нещасні випадки на виробництві, довідок про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом, виписок із акту огляду МСЕК, свідоцтв про смерть, свідоцтв про одруження, паспортів осіб, щодо яких заявлені позовні вимоги.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає необхідним стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області заборгованості зі сплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з червня 2013 року по серпень 2013 року по наступним особам у таких розмірах: ОСОБА_24 - 450,00 грн.; ОСОБА_23 - 450,00 грн.; ОСОБА_25 - 277,59 грн.; ОСОБА_15 - 453,56 грн.; ОСОБА_17 - 348,75 грн.; ОСОБА_26 - 453,57 грн.; ОСОБА_10 - 453,57 грн.; ОСОБА_11 - 450,00 грн.; ОСОБА_21 - 408,31 грн., а всього 3745,35 грн.
Щодо відшкодування пенсії виплаченої ОСОБА_22, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_44, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_8, суд зазначає наступне.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року у справі №805/2222/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2013 року, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року у справі №805/2221/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 р. у справі № 805/10556/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року встановлено, що вищевказані особи на момент смерті годувальників не досягли пенсійного віку. Доказів непрацездатності вказаних осіб на момент смерті годувальників, рішень судів щодо перебування останніх на утриманні годувальників до суду не надано.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_13, на момент смерті годувальника виповнилося 68 років, проте, як вбачається зі змісту записів у трудовій книжці, вона працювала.
Копії наведених документів наявні у матеріалах справи.
Таким чином, у зв'язку із недосягненням 55 років на момент смерті годувальників наступними особами та відсутністю доказів щодо непрацездатності цих осіб на момент смерті годувальника, суд вважає, що відповідач обґрунтовано відмовив в прийнятті до відшкодування витрат з виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та відповідних витрат з виплати і доставки пенсій відносно цих осіб, оскільки вони не належать до непрацездатних осіб, що визначені ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Також, суд вважає, що відповідач обґрунтовано відмовив в прийнятті до відшкодування витрат з виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та відповідних витрат з виплати і доставки пенсій відносно ОСОБА_22, оскільки остання на момент смерті годувальника працювала, що також вказує на неналежність цієї особи до непрацездатних осіб, що визначені ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Стосовно витрат щодо ОСОБА_4, судом встановлено, що остання на день смерті годувальника не досягла 55-річного віку. Докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 була непрацездатною та перебувала на утриманні померлого або мала на день його смерті право на одержання від нього утримання, суду не надані, отже в розумінні ч. 1 ст. 33 Закону № 1105-ХІV, ця особа не належить до категорії осіб, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат від відділення Фонду.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги УПФУ про стягнення з Відділення Фонду витрат на виплату пенсії по втраті годувальна та щомісячної державної адресної допомоги, виплачених ОСОБА_4 за серпень 2013 року у розмірі 214,58 гривень, - задоволенню не підлягають.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення суми заборгованості по виплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок випадку на виробництві або професійного захворювання за період з червня 2013 року по серпень 2013 року у розмірі 9544,31 грн., підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення суми заборгованості по виплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок випадку на виробництві або професійного захворювання за період з червня 2013 року по серпень 2013 року у розмірі 9544,31 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області витрати на виплату основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_24 за червень, липень, серпень 2013 року у розмірі 450,00 грн., ОСОБА_25 за червень, липень, серпень 2013 року у розмірі 277,59 грн., ОСОБА_23 за червень, липень, серпень 2013 року у розмірі 450,00 грн., ОСОБА_15 за червень, серпень 2013 року у розмірі 453,56 грн., ОСОБА_17 за червень, липень, серпень 2013 року у розмірі 348,75 грн., ОСОБА_26 за червень, липень, серпень 2013 року у розмірі 453,57 грн., ОСОБА_10 за червень, липень, серпень 2013 року у розмірі 453,57 грн., ОСОБА_11 за червень, липень, серпень 2013 року у розмірі 450,00 грн. ОСОБА_21 за липень, серпень 2013 року у розмірі 408,31 грн., разом - 3745 (три тисячі сімсот сорок п'ять ) гривень 35 копійок.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 17 грудня 2013 року.
Постанова виготовлена у повному обсязі 23 грудня 2013 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Лазарєв В.В.