Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 грудня 2013 р. Справа №805/17158/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Загацької Т.В.,
при секретарі Телешові В.О.,
за участі:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі про визнання незаконними та скасування вимог № ф-706 від 01.08.2013 року, №ф-706/1 від 01.08.2013 року, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі про визнання незаконними та скасування вимог № ф-706 від 31.07.2013 року про сплату боргу в сумі 1194,03 грн., №ф-706/1 від 31.07.2013 року про сплату боргу в сумі 4572,42 грн., зобов'язання припинити нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_1 як особі, яка знаходиться на пенсії у зв'язку з втратою годувальника та є фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він з 2007 року знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі. 01 серпня 2013 року відповідачем були сформовані та вручені оскаржувані вимоги про сплату недоїмки, однак позивач не погоджується із вказаними вимогами.
Також позивач вказує на те, що він з січня 2012 року отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яка призначена у відповідності до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 36 вказаного Закону право на пенсію за віком мають жінки, які досягли п'ятдесяти п'яти років.
На підставі вищезазначеного, позивач просив суд скасувати вимоги № ф-706 від 31.07.2013 року про сплату боргу в сумі 1194,03 грн., №ф-706/1 від 31.07.2013 року про сплату боргу в сумі 4572,42 грн., зобов'язати припинити нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_1 як особі, яка знаходиться на пенсії у зв'язку з втратою годувальника та є фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування.
До початку розгляду справи по суті позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив визнати незаконними та скасувати вимоги № ф-706 від 01.08.2013 року, №ф-706/1 від 01.08.2013 року.
В судовому засіданні судом були визнані причини пропуску строку звернення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до адміністративного суду поважними, поновлено строк звернення до суду.
Позивач в судовому засіданні надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заперечення, згідно яких заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та вказав, що позивач з 11.01.2012 року отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника та на даний час здійснює підприємницьку діяльність. Отже, позивач отримує пенсію по втраті годувальника, яку вона добровільно обрала, а тому не відноситься до категорії осіб звільнених від сплати за себе єдиного внеску, які визначені ч. ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Також відповідач просив розглядати справу без його участі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець 09.08.2005 року виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААБ №656297, є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серія НОМЕР_2 та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року №384/2011 з наступними змінами та доповненнями.
01.08.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі було сформовано вимогу про сплату недоїмки №Ф - 706, згідно якої станом на 31.07.2013 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 1194,03 грн. за другий квартал 2013 року.
01.08.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі було сформовано вимогу про сплату недоїмки №Ф - 706/1, згідно якої станом на 31.07.2013 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 4572,42 грн. за 2012 рік.
При прийнятті рішення по даній справі суд виходить з наступних мотивів та керується наступними положеннями законодавства.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011 року, яким ст.4 Закону №2464 було доповнено ч.4 такого змісту: «Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що фізичні особи - підприємці, які є пенсіонерами за віком та які обрали спрощену систему оподаткування, до яких з урахуванням встановлених судом обставин відноситься і позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звільняються від сплати за себе єдиного внеску.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VІ (далі - Закону № 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років.
Види державних пенсій, які призначаються за Законом № 1788, визначені ст.2 цього Закону.
Положення п."а" ч.1 ст.2 Закону №1788 свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.
Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону №1788 свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком, (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком, (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).
Аналізуючи Закон № 1058, який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон № 1788, яким призначаються державні пенсії, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 призначений такий вид пенсії як «пенсія за віком», незважаючи на пільговий характер умов її призначення, отже вона є «пенсіонером за віком» і відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 підлягає звільненню від слати єдиного внеску.
У зв'язку з цим, дії Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі щодо нарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 5766,45 грн. є незаконними, оскільки позивач є пенсіонером за віком та добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не приймає. Виходячи з наведеного, оскаржувані вимоги про сплату недоїмки № ф-706 від 01.08.2013 року, № ф-706/1 від 01.08.2013 року підлягають скасуванню, оскільки покладають на позивача зобов'язання, від виконання яких останній звільнений на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі про визнання незаконними та скасування вимог № ф-706 від 01.08.2013 року, №ф-706/1 від 01.08.2013 року підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі про визнання незаконними та скасування вимог № ф-706 від 01.08.2013 року, №ф-706/1 від 01.08.2013 року - задовольнити.
Визнати незаконними та скасувати вимоги № ф-706 від 01.08.2013 року, № ф-706/1 від 01.08.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 172,05 грн. (сто сімдесят дві грн. 05 коп.).
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19.12.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 23.12.2013 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Загацька Т. В.