"23" липня 2013 р. справа № 2а-5723/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Божко Л.А. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2011 року
у адміністративній справі № 2а-5723-2011 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Олександрійської міської ради про скасування рішення та протиправність бездіяльності, -
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2011 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 про протиправність бездіяльності виконавчого комітету Олександрійської міської ради, яка полягає в недотриманні обов'язку оприлюднити у встановлений законом 20-денний термін проекту рішення № 579 від 07.07.2011 року «Про затвердження Порядку організації та проведення в м.Олександрії недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру», та скасування зазначеного рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 579 від 07.07.2011 року і стягнення з відповідача по справі судових витрат на його користь.
Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачем по справі з підстав порушення норм матеріального права, та неврахування обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі по суті, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення його вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах по цій справі призвела до порушення його прав на доступ до публічної інформації, що гарантовано ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в результаті чого він втратив можливість ініціювати та здійснити громадське обговорення проекту оскаржуваного рішення, звернутися до членів виконкому Олександрійської міськради щодо внесення змін до цього закону, або його відхилення, тобто, він був позбавлений можливості у законний спосіб вплинути на прийняття цього рішення та на його зміст, що суперечить вимогам ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.19 Конституції України, та п.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказує, що зазначені обставини свідчать про незаконність оскаржуваного ним у цій справі рішення відповідача, що не прийнято судом до уваги, яким також не враховано, що рішенням відповідача всупереч ст.39 Конституції України обмежено реалізацію гарантованих цією нормою права громадян збиратися мирно.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їхньої відсутності.
Проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з нижченаведеного.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у цій справі є рішення виконавчого органу місцевого самоврядування, підставою для скасування якого, за твердженням позивач є недотримання відповідачем процедури його прийняття, вимог ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», та порушення його права на обговорення проекту рішення органу місцевого самоврядування.
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним у цій справі рішенням виконкому, не порушуються права заявника, що гарантовані ст. 39 Конституції України, оскільки зазначеним рішенням не встановлювалися обмеження цих прав, а було надано лише рекомендацію щодо порядку їх реалізації, яка не має обов'язкового характеру, тобто не покладає на заявника певного обов'язку, не встановлює будь-якої заборони здійснення права і санкцій за недотримання встановленого рішенням порядку.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що звернення позивача до суду з позовом у цій справі пов'язано з помилковим розумінням ним норм матеріального права, яким регулюються спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами міст як безпосередньо, так і через міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до ст.10 цього Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет Олександрійської міської ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені до відання виконавчих органів ради.
Стаття 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює питання, які віднесені до виключної компетенції міської ради.
Так, згідно ст. 26 цього Закону до повноважень міської ради віднесено вирішення питань про: затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п.22); встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність (п.44); визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки (п.45-1).
Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчим комітетом ради можуть вноситися пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, порядок внесення таких пропозицій регулюється Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Таким чином, наведені вище положення закону та визначені підпунктами 2, 3 пункту "б" частини 1 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження виконавчого комітету міськради, свідчать про відсутність з боку відповідача по цій справі будь-яких порушень при прийнятті рішення № 579 від 07.07.2011 року, яким було рекомендовано міськраді затвердити Порядок організації та проведення в м.Олександрії недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру.
Статтею 59 вказаного Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Згідно ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» офіційному оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, або (у разі їх відсутності) у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання підлягають регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування.
За наведених обставин, судова колегія погоджується, що проект оскаржуваного у цій справі позивачем рішення виконкому Олександрійської міської ради № 579 від 07.07.2011 року - не підлягало обов'язковому оприлюдненню у встановлений законом 20-денний термін.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що пунктом 1.3 рішення виконкому Олександрійської міської ради № 579 від 07.07.2011 року було запропоновано Управлінню інформатизації та інформаційно-аналітичної політики міськради забезпечити оприлюднення даного рішення на офіційній інтернет-сторінці міськради та засобах масової інформації, що узгоджується з приписами Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Таким чином, виконавчим комітетом Олександрійської міської ради оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане виконавчому органу місцевого самоврядування
Окремо, судова колегія зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"приписи зазначеної статті є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано.
Проте, посилання апелянта на порушення його прав, в зв'язку з неможливістю оговорити проект оскаржуваного рішення та внести на нього зауваження та заперечення - не заслуговують на увагу, оскільки: проекти нормативно-правових актів оприлюднюються з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, лише у чітко визначених законом випадках, а оскаржуване у цій справі рішення виконкому до таких випадків не відноситься; .
Таким чином, судова колегія визнає постанову суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2011 року
- залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Д.В. Чепурнов