Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 грудня 2013 р. Справа № 805/17460/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосуд І.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду за адресою: місто Донецьк, вулиця 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання нечинним припису від 29.07.2013 № 252, -
04.04.2012 ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису від 29.07.2013 № 252 (арк. справи 3 - 5).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05.07.2013 відповідачем було проведено позапланову перевірку за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено факт виконання будівельних робіт ОСОБА_2 без документів, що надають право на виконання будівельних робіт. З огляду на що, відповідачем було видано припис від 05.07.2013 № 215 про зупинення будівельних робіт до отримання дозвільних документів в установленому законом порядку.
19.07.2013 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На момент укладання договору зазначена квартира знаходилась у стані реконструкції, тому ОСОБА_1 була вимушена продовжити вже розпочаті будівельні роботи.
29.07.2013 за результатами позапланової перевірки, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області було прийнято припис № 252 про зупинення виконання робіт, що виконуються без реєстрації декларації про початок виконання робіт за адресою: АДРЕСА_1.
Після проведення відповідачем повторної позапланової перевірки, позивач сплатила адміністративний штраф та 05.08.2013 зареєструвала в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області декларацію про початок виконання будівельних робіт № ДФ083132170305. Тобто, після усунення порушень, виявлених відповідачем та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, позивач правомірно продовжила виконання таких робіт. Незважаючи на це, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області провела третю позапланову перевірку, за результатами якої було складено акт про те, що ОСОБА_1 не виконує вимоги припису від 29.07.2013 № 252. З огляду на викладене, позивач вважає припис від 29.07.2013 № 252 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
26.12.2013 через відділ діловодства та документообігу представник позивача ОСОБА_3 надала клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просила визнати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 29.07.2013 № 252 нечинним (арк. справи 82).
Представник позивача ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином (арк. справи 36). 24.12.2013 через відділ діловодства та документообігу надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що 31.05.2013 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області надійшов лист від ТОВ «Содєйствіє», в якому повідомлялося, що у ході виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 було порушено цілісність загально - домових конструктивних елементів, а саме фундаменту, крівлі, стін та створено погрозу руйнування дому та безпеки мешканців трьох квартир. 10.06.2013 до відповідача надійшло звернення від мешканки квартири АДРЕСА_2 щодо порушення її прав при виконанні будівельних робіт. 05.07.2013 відповідачем було проведено позапланову перевірку та встановлено факт виконання будівельних робіт ОСОБА_2 без документів, що надають право на проведення будівельних робіт та видано припис № 215 з вимогою про зупинення виконання будівельних робіт за вказаною адресою.
29.07.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій було проведено перевірку виконання вимог припису № 215 та встановлено, що на даний час власником об'єкту, на якому здійснюється будівництво, є ОСОБА_1. На об'єкті виконуються роботи з улаштування елементів покрівлі та оздоблення внутрішніх площ стін, встановлення паркану без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, що свідчить про порушення пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У зв'язку з тим, що було встановлено факт виконання будівельних робіт без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, відповідач видав припис від 29.07.2013 № 252, яким вимагалось негайно зупинити виконання робіт, що виконуються без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та повідомити Інспекцію про виконання припису у строк до 07.08.2013.
Оскільки, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області не було повідомлено про виконання або невиконання припису в обумовлений строк, 04.09.2013 було проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 29.07.2013 252 та встановлено, що на момент перевірки будівельні роботи тривають, а саме: роботи з устрою паркану, оздоблення внутрішніх поверхів та перегородок, роботи з улаштування покрівлі.
На думку відповідача, припис 29.07.2013 № 252 є законним та таким, що підлягає обов'язковому виконанню. З вказаних підстав просить відмовити у задоволенні позову та розглянути справу без участі представника відповідача (арк. справи 40 - 43).
За таких обставин та враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.07.2013.
Відповідач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі за текстом - Інспекція ДАБК у Донецькій області) є юридичною особою публічного права - територіальним органом суб'єкту владних повноважень - центрального органу виконавчої влади Державної архітектурно-будівельної інспекції України, утвореним постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 549 «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції».
Держархбудінспекція України здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011.
У відповідності до пункту 3 Положення, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури
05.07.2013 Інспекцією ДАБК у Донецькій області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 при реконструкції квартири АДРЕСА_1 та складено відповідний акт (арк. справи 50 - 51).
Перевіркою було встановлено, що за вказаною адресою зареєстровано декларацію про початок виконання робіт від 03.04.2013 № ДЦ 08113101205 та декларацію від 17.06.2013 про готовність об'єкта до експлуатації «Рекострукція квартири АДРЕСА_1», але на момент перевірки будівельні роботи тривали. Збудовано несучі конструкції першого поверху з цегли, тривали роботи з улаштування внутрішніх перегородок, будівництво виконується без проектної документації.
Після подання декларації від 17.06.2013 про готовність об'єкта до експлуатації «Рекострукція квартири АДРЕСА_1», будівельні роботи виконувалися без дозвільних документів в установленому законом порядку.
За результатами вказаної перевірки Інспекцією ДАБК у Донецькій області винесено припис від 05.07.2013 № 215 про зупинення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 до отримання ОСОБА_2 дозвільних документів у встановленому законом порядку та зобов'язано повідомити Інспекцію про виконання припису до 10.07.2013 (арк. справи 53 - 54).
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 19.07.2013 ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 11 - 12).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.07.2013 вбачається, що власником вказаної квартири є ОСОБА_1 (арк. справи 13).
29.07.2013 Інспекцією ДАБК у Донецькій області проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 05.07.2013 № 215 про зупинення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 та складено відповідний акт (арк. справи 58 - 59).
Перевіркою встановлено, що з 19.07.2013 власником вказаної квартири є ОСОБА_1 і на об'єкті виконуються роботи без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами вказаної перевірки відповідачем винесено припис від 29.07.2013 № 252 про зупинення виконання будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та зобов'язано ОСОБА_1 повідомити Інспекцією ДАБК у Донецькій області про виконання припису до 07.08.2013. (арк. справи 60 - 61).
Отже, підставою для винесення зазначеного припису стало порушення ОСОБА_1 пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Суд зазначає, що пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Таким чином, ОСОБА_1 мала право виконувати будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 лише після реєстрації Інспекцією ДАБК у Донецькій області декларації про початок виконання будівельних робіт.
Крім того, згідно зазначеного припису від 29.07.2013 № 252, ОСОБА_1 зобов'язано було повідомити Інспекцію ДАБК у Донецькій області про виконання припису до 07.08.2013.
Як вбачається з декларації про початок виконання будівельних робіт, ОСОБА_1, як замовник виконання будівельних робіт, подала до Інспекції ДАБК у Донецькій області декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Інспекції ДАБК у Донецькій області 05.08.2013 за № 083132170305, що підтверджується підписом посадової особи відповідача, скріпленою печаткою Інспекції (арк. справи 18-19).
Таким чином, ОСОБА_1 05.08.2013 фактично виконала вимоги припису від 29.07.2013 № 252, оскільки ще до 07.08.2013 повідомила Інспекцію ДАБК у Донецькій області про виконання вимог припису шляхом подання декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1.
З огляду на наведене, суд вважає, що дія припису від 29.07.2013 № 252 припинилася з моменту реєстрації в Інспекції ДАБК у Донецькій області поданої позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1, тобто з 05.08.2013, оскільки зазначеним приписом будівельні роботи зупинялися до реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.
У відповідності до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що Інспекцією ДАБК у Донецькій області було правомірно винесено припис від 29.07.2013 № 252, але відповідач не довів перед судом правомірність дії цього припису з 05.08.2013, тобто з дня реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, а тому не виконав обов'язок, покладений на нього частиною 2 статті 71 КАС України.
Згідно пункту 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Як встановлено судом, відповідачем правомірно винесено припис від 29.07.2013 № 252, який мав правові наслідки з моменту його прийняття, але відповідач не довів перед судом правомірність дії цього припису з 05.08.2013.
Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
На підставі вищевикладеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд визнає вказаний припис нечинним з 05 серпня 2013 року та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 68, 82 гривень (арк. справи 2).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7 - 11, 17 - 20, 69 - 72, 86, 94, 122 - 154, 158 - 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання нечинним припису від 29.07.2013 № 252 - задовольнити повністю.
Визнати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 29 липня 2013 року № 252 - нечинним з 05 серпня 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3) витрати зі сплати судового збору у розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Старосуд І.М.